Жорстоке поводження з дітьми
Служба у справах дітей
Жорстоке поводження з дітьми
Дитині легко заподіяти шкоду. Уразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною та соціальною незрілістю, а також залежним (підлеглим) становищем по відношенню до дорослих: батьків, опікунів, вихователів, вчителів.
Велику роль у розповсюдженні жорстокості до дітей відіграє необізнаність батьків або осіб, що їх замінюють, щодо того, які заходи впливу на дітей неприпустимі та нерозуміння, що не кожне покарання іде їй на користь.
Не менш важливе значення має також низький рівень правової культури населення, недостатні знання законодавчих норм, що охороняють права дитини та гарантують покарання насильників, у тому числі за порушення основних прав людини та дитини.
Жорстоке поводження з дітьми та зневажання їх інтересами можуть мати різні види та форми, але наслідком цього завжди є: серйозна шкода для здоров'я, розвитку та соціалізації дитини, нерідко - загроза для життя дитини.
До жорстокого поводження з дітьми відносяться:
Фізичне насильство - нанесення дитині батьками або особами, що їх замінюють, вихователями фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, які завдають шкоди здоров'ю дитини, порушують її розвиток або позбавляють дитину життя. Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, давання їй отруйних речовин або медичних препаратів, а також спроби задушення або утоплення.
У деяких сім'ях як дисциплінарний захід використовують різні види фізичного насильства - від потиличників та ляпасів до шмагання ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство – це брутальне застосування фізичної сили, до того ж воно завжди супроводжується словесними образами, що поглиблює ще й завдану дитині психічну травму. Це все є прямим порушенням прав і свобод людини та приниженням особистості дитини.
Сексуальне насильство або розбещення - використання дитини дорослим або іншою (зазвичай набагато старшою) дитиною для задоволення сексуальної потреби або одержання користі. До сексуального розбещення належить також залучення дитини до проституції, порнобізнесу.
Психологічне (емоційне) насильство - постійні або періодичні словесні образи дитини, погрози з боку батьків, опікунів, вчителів, приниження її людської гідності, звинувачення в тому, в чому вона не винна, демонстрація нелюбові, неприязні до дитини.
До цього виду насильства належить також постійна брехня, обдурювання дитини. В результаті дитина втрачає довіру до дорослих, а також до вимог, що висуваються до дитини і не відповідають її віковим можливостям.
Зневажання інтересами і потребами дитини - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі через ряд об'єктивних причин (бідність, психічне захворювання, недосвідченість), а також без них.
Типовим є приклад зневажливого ставлення до дітей - залишення їх без нагляду, що часто призводить до нещасних випадків.
Одним із проявів жорстокого поводження є відсутність любові у жінки до дитини, коли вона ще знаходиться в утробі матері, тобто небажання вагітності. її, яка ще ніяк себе не виявила, вже не люблять, не думають та не турбуються про неї.
Діти, якими знехтували ще до народження, народжуються раніше терміну вдвічі частіше, ніж діти від бажаної вагітності. Вони часто мають низьку масу тіла, частіше хворіють у перші місяці життя, гірше розвиваються. Будь-який вид жорстокого поводження з дітьми призводить до різноманітних наслідків, але їх всіх єднає одне - шкода для здоров'я дитини або небезпека для її життя, не кажучи вже про порушення прав дитини.
Класифікація типів жорстокого поводження з дітьми
Типи жорстокого поводження з дітьми, визначені на основі досвіду роботи з сім'ями та безпосередньо з дітьми: жорстокі фізичні покарання, фізичні знущання, побиття: штовхання; спроби задушити; викручування рук та ін.; дитина є свідком знущань над іншими членами сім'ї: батько б'є чи ґвалтує матір у присутності дітей;"погану" дитину фізично карають у присутності "хорошої" дитини; дитина є свідком фізичних знущань над іншою людиною, що не є членом її родини, та ін.; сексуальне насильство; зґвалтування; нав'язування сексуальних стосунків; сексуальні дотики/поцілунки; інцест (кровозмішення); показ порнографії; залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.; використання "привілеїв" дорослих: поводження з дітьми як з рабами чи слугами; покарання, поводження як з підлеглими; поводження як зі своєю власністю; відмова повідомляти про рішення, що стосуються відвідин та опікунства; залякування: використовування своїх переваг - росту, розмірів та сили; навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів; крики, стресова поведінка; жорстокість щодо інших істот; погрози:кинути дитину; самогубства; заподіяти фізичної шкоди;заподіяти шкоду іншим людям, тваринам, рослинам...; розлюбити дитину; "силами зла", що покарають дитину, та ін.;використання "вищих сил", громадських установ: загроза суворого покарання Богом, судом, міліцією, школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею; ізоляція: контролювання доступу дитини до інших людей: бабусі/дідуся, однолітків, братів/сестер, батька/матері, інших людей;контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому; контролювання спілкування дитини з друзями, аж до перешкоджання спілкування за допомогою Інтернету; зачинення дитини у коморі, сараї чи туалеті, чи у будь-якому закритому приміщенні вдома, в школі...;обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування її потреби у спілкуванні;емоційне насильство: приниження; використання скарг для тиску на дитину;використання дітей в якості довірених осіб;крики;непослідовність; присоромлення дитини; використання дітей у конфліктах між батьками;"торгівельна" поведінка одного з батьків щодо любові до дитини;економічне насильство:незадоволення основних потреб дитини;відмова чи зволікання у виплаті аліментів;занижений розмір державної допомоги одиноким матерям та багатодітним сім'ям;повна відмова дитині в грошах;контролювання дитини за допомогою грошей;витрачання сімейних грошей;відмова дитині у підтримці; використовування дитини як засобу торгу при розлученні; нав'язування дитині економічно обмеженого способу проживання без суттєвої необхідності; примушування дитини до важкої праці.
Що робити у випадку, коли дитина є жертвою насильства в сім'ї.
Передача інформації про такі випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства покладається на органи опіки і піклування; служби у справах дітей; центри соціальних служб для молоді.
У разі виявлення фактів жорстокого поводження або насильства стосовно дитини про такі випадки необхідно негайно інформувати службу у справах дітей за місцем проживання дитини ( Тел. 0687790174).
