Новини податкової
Програмні РРО: встановлення та налаштування
Державна податкова інспекція з метою надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання на яких поширюється дія Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та які мають намір використовувати програмні РРО, повідомляє, що нормами Законів України від 20.09.2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 20.09.2019 року № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» запроваджується ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.
З 01 серпня 2020 року набули чинності норми щодо запровадження програмних РРО без розширення сфери їх застосування. Тобто, при наявності класичного РРО бізнес не має обов'язку переходити на програний РРО та може користуватися ними одночасно.
Вже з 01 січня 2021 року використання РРО (традиційних або програмних), для певних видів діяльності платників єдиного податку другої та третьої груп, стане обов’язковим, а з 01 квітня 2021 року такий обов’язок виникає для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп.
З Інструкцією щодо встановлення та налаштування програмних РРО можна ознайомитися в банері «Програмні РРО», який розміщено на вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) за посиланнями https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/ та https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/
Інструкція щодо заповнення реєстраційної форми та повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа розміщена за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/.
Основні зміни при поданні форми №1ДФ за ІІІ квартал 2020 року
1) узагальнену ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» поділено на дві:
- 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;
- 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку».
2) доходи, які раніше відображалися з ознакою 106 (всі види доходів щодо оренди нерухомості та землі), тепер треба відображати окремо за ознаками:
- 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;
- 195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;
- 196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».
3) зі змісту ознаки доходу 125 прибрано згадку про внески за договорами довгострокового страхування життя. Як наслідок, в Довіднику ознак доходів під номером 125 тепер дві ознаки – одна у старій редакції, яка діяла до 30.06.2020 р., і оновлена, що діє з 01.07.2020 р.;
4) викладено у новій редакції ознаку доходу 128. Отже, якщо ви відображатимете в ф. №1ДФ суму державної та соціальної допомоги, яку ви виплачували працівникам за рахунок ФСС або Фонду безробіття, зверніть увагу на дату, з якої діє ознака доходу – діюча працює з 01.07.2020 р.
Увага! Ці нові та оновлені ознаки потрібно використовувати вже при складанні форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 р.!
Фіндопомога (позика): надаємо, повертаємо і відображаємо в ф. №1ДФ
Зараз правила наступні.
Основна сума поворотної фінансової допомоги (або позики), яка надається податковим агентом фізособі, відображається у ф. №1ДФ під ознакою доходу «197».
Тобто якщо у ІІІ кварталі підприємство надавало поворотну фіндопомогу працівнику або фізособі, воно має у ф. №1ДФ за результатами такого кварталу відобразити під ознакою 197 цю суму. При цьому заповнюються тільки графи 3 та 3 а, а в графах 4 та 4а – нулі.
Основна сума поворотної фінансової допомоги (позики), яка повертається фізичній особі відображається у за ф. №1ДФ під ознакою доходу «153». Тобто, як й раніше. При цьому заповнюються тільки графи 3 та 3 а, а в графах 4 та 4а – нулі.
Увага! Якщо отримувачем чи надавачем поворотної фіндопомоги буде виступати ФОП, правила застосування ознак доходу 197 та 153 та порядок заповнення ф. №1ДФ не змінюється. Тобто таку допомогу слід показувати за вищенаведеним алгоритмом.
Показувати за таким алгоритмом слід кожну видачу або повернення фіндопомоги (позики), навіть часткові.
Оренда нерухомості – яка ознака доходу?
У разі оренди нерухомості у фізособи-орендодавця у підприємства-орендатора або у ФОП-орендатора виникає обов’язок податкового агенту не тільки в оподаткуванні ПДФО та військовим збором, але й у відображенні доходу в ф. №1ДФ.
Починаючи зі звіту за ІІІ квартал 2020 р. суму орендної плати слід відображати під ознакою «196»! Але, якщо орендодавцем є ФОП, то у ф. №1ДФ дохід у вигляді орендної плати слід буде зазначати за ознакою «157».
Пам’ятаємо, якщо дохід нараховано в одному кварталі, але виплачено в іншому слід відображати інформацію за окремим алгоритмом:
графа 3 «Сума виплаченого доходу» та 4 «Сума перерахованого податку» заповнюються у разі фактичної виплати доходу, відповідно у кварталі виплати буде зазначено суми у графах 3 та 4, а у графах 3а та 4а будуть нулі, а в кварталі нарахування графи 3а та 4а заповнюються, а в графах 3 та 4 будуть нулі.
Оредна транспорту та іншого рухомого майна – яка ознака доходу?
Щодо відображення в ф. №1ДФ плати за оренду рухомого майна змін не виникло. Хоча назва ознаки «196» не містить обмежень щодо виду майна, але за визначенням вона призначена тільки для нерухомості!
Суми орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь фізичних осіб на підставі договорів оренди рухомого майна (транспортний засіб, обладнання, устаткування та інше майно) відображаються ним у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «127».
Допомога по частковому безробіттю – яка ознака доходу?
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину, перерахована Фондом безробіття роботодавцю та виплачена ним найманому працівнику, відображається в Податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.
Але для працівників така допомога не оподатковується ПДФО та військовим збором. Тому у цьому випадку заповнюються графи 3 та 3а, а у графах 4 та 4а проставляються нулі.
А якщо не було нарахованих/виплачених фізособам доходів?
У такому випадку ф. №1ДФ все рівно доведеться скласти та надати ДПС.
Відповідно до п. 2.2 розд. ІІ Порядку №4, податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.
Що буде за неподання ф. №1ДФ або за помилки в ньому?
З 23 травня 2020 р. діють нові, збільшені розміри штрафів за помилки в ф. №1ДФ. За перше порушення слід чекати штраф у 1020 грн, за наступні протягом року – 2040 грн. Однак, наразі, до останнього дня місяця, у якому завершиться карантин, податківці не можуть накладати штрафи згідно з ПКУ. Крім виключень, до яких помилки та порушення у звязку із наданням ф. №1ДФ не входять.
Доходи нерезидента: оподаткування фрахту за послуги перевезення
Відповідно до п. п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
- перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
- перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Підпунктом 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей цього пункту до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, віднесено, зокрема фрахт.
Згідно з абзацом першим п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Відповідно до п. п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відс. у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:
- базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
- особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
Враховуючи те, що згідно з п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, тому сума фрахту оподатковується незалежно від території здійснення нерезидентом такої діяльності.
Порядок листування через Електронний кабінет
Згідно із частиною першою ст. 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону №393).
Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом №393.
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Згідно із п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 №405 (далі – Порядок № 405).
Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку №405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
- публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);
- відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону №2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.
На Тернопільщині заборгували 121,3 млн грн єдиного внеску
Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що станом на 1 жовтня 2020 року заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску складає 121,3 мільйона гривень, в тому числі борг фізичних осіб-підприємців – 87,0 мільйона гривень.
За дев’ять місяців 2020 року податківці сформували та направили боржникам 11128 вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 318,6 мільйона грн, а також у жовтні вже надійшло в рахунок погашення заборгованості 1,8 мільйона гривень, в тому числі заходами стягнення органами державної виконавчої служби 0,4 мільйона гривень.
Саме своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує громадянам право на соціальний захист. Зокрема, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення та інші виплати.
Поряд з цим доцільно зазначити, що згідно із законодавством за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції. Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по єдиному соціальному внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до законодавства, платнику, у якого виникла заборгованість, надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки). На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. В разі не погашення узгодженої заборгованості з єдиного внеску, податкові органи надсилають в порядку, встановленому законом до органів державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Боржникам-приватним підприємцям особливо слід пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно приватного підприємця.
Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зобов’язання із сплати єдиного соціального внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Виходячи з того, що єдиний соціальний внесок є соціально значимим платежем, контроль за його своєчасною сплатою є одним із пріоритетних напрямків роботи ГУ ДПС у Тернопільській області, яка спрямовується на підвищення рівня добровільної сплати єдиного соціального внеску та формування високої податкової культури.
