Новини податкової
Акцизна накладна: виправляємо помилку в графі «Реквізити митної декларації»
Державна податкова інспекція нагадує, що Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 №262 (далі – Порядок).
Порядок коригування акцизних накладних форм «П» та «С» передбачений розд. V та VI Порядку, відповідно до яких, зокрема, якщо після реалізації пального/спирту етилового виникає потреба у виправленні помилок, допущених під час складання акцизної накладної форми «П» або «С», показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної форми «П» або «С» та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Складання розрахунків коригування здійснюється у такій самій кількості примірників, як і кількість примірників акцизної накладної, до якої вони складаються.
У верхній лівій частині розрахунку коригування акцизної накладної зазначаються коди операцій для складання в одному примірнику, зокрема, при виправленні помилки в графі «Реквізити митної декларації» зазначається цифровий код операції «4» – ввезення пального на митну територію України або «5» – вивезення пального за межі митної території України.
При допущенні помилки в акцизній накладній в реквізитах митної декларації здійснюється коригування такої акцизної накладної з кодом виду коригування «1».
У вступній частині розрахунку коригування акцизної накладної робиться відповідна відмітка «Х» в одному з передбачених формою такого розрахунку полів залежно від того, який показник акцизної накладної коригується (при заповненні розрахунку коригування акцизної накладної у разі виправлення помилки в графі «Реквізити митної декларації» – код виду коригування «1»).
В розрахунку коригування акцизної накладної в розділі І, який заповнюється для коду виду коригування «1», зазначається операція виключно за одним кодом УКТ ЗЕД.
У графі 1 зазначається порядковий номер рядка. До граф 2 та 3 з акцизної накладної переносяться дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, його опису, до граф 4 та 5 вноситься показник коригування (зменшення) обсягу ввезеного (вивезеного) пального (спирту етилового) з відповідним знаком (–).
Після реєстрації в ЄРАН розрахунку коригування до акцизної накладної, складеної для виправлення помилково зазначених реквізитів митної декларації, платник має скласти та зареєструвати в ЄРАН нову акцизну накладну з правильними реквізитами, при цьому дата складення такої нової акцизної накладної має відповідати даті складення помилкової накладної, а порядковий номер має відповідати поточній нумерації.
Касовий чек більше 200 грн: можливість відображення у декларації з ПДВ
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Водночас відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому п. 198.6 ст. 198 ПКУ документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. п. «б» п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування податку).
При використанні платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.
Враховуючи те, що платник податку, при відсутності податкової накладної, не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, ні її частину, вказану у касовому чеку, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 грн, то відповідно такий чек у розділі ІІ податкової декларації з ПДВ не відображається.
Податкова знижка: повернення витрат за сплату процентів по іпотечному житловому кредиту
Згідно з п. п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Відповідно до п. 175.1 ст. 175 ПКУ платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні або розрахункові документи, в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім’я, по-батькові саме платника податку як платника цих процентів.
Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ) та Закон України «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями.
Згідно з ст. 1055 ЦКУ кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недотриманням письмової форми, вважається нікчемним.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 5 червня 2003 року №898-IV «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно ст. 175 ПКУ.
На Тернопільщині порушували правила торгівлі алкоголем та тютюном
Упродовж січня-листопада 2020 року фахівці управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 261 перевірку суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. До порушників застосували фінансові санкції на суму 13 млн 444,3 тис. гривень.
За результатами проведених перевірок встановили 308 порушень щодо реалізації та виробництва підакцизних товарів та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування. Зокрема, виявили 68 факт торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, 44 випадки продажу тютюнових виробів з полиць самообслуговування, 38 фактів необладнання та відсутності реєстрації рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників пального, неподання звітності про залишки пального.
Серед найпоширеніших порушень – роздрібна торгівля алкоголем без наявності ліцензій (30 випадків), реалізація алкоголю на розлив (25 фактів) та зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв з ознаками підробки (18 випадків) тощо.
Також з початку року анулювали 317 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Скасували 228 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробними.
Загалом станом на початок грудня цього року на території області суб’єкти господарювання застосовують 4621 ліцензію, з них 2497 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 2124 – на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
