Новини податкової
Заниження ПДФО за результатами перевірки відображають у податковому розрахунку ф. №1ДФ
Державна податкова інспекція повідомляє, що відповідно до п. п. 20.1.43 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) посадові особи органів державної податкової служби мають право, зокрема, проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених ПКУ податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Результати перевірок, під час яких виявлено порушення, оформлюють актом (ст. 86 ПКУ).
На підставі п. 58.1 ст. 58 ПКУ контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (далі – ППР).
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. (далі – Податковий розрахунок за ф. 1ДФ), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок №4).
Податковий розрахунок – документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у Податковому розрахунку за ф. №1ДФ, нарахування податкового зобов’язання не проводиться (п. 1.2 розд. І Порядку №4).
Розділом III Порядку №4 передбачено, що податковий розрахунок за ф. 1ДФ заповнюється наступним чином:
- у графах 3 та 3а відображається сума нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період з урахуванням донарахованої суми;
- у графах 4 та 4а відображається сума податку на доходи фізичних осіб з урахуванням суми недоплати/переплати.
Таким чином, якщо при проведенні документальної перевірки контролюючим органом встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за минулий період та вручено ППР, то результати такої перевірки відображаються податковим агентом у податковому розрахунку ф. №1ДФ у звітному (податковому) кварталі, у якому узгоджено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.
Застосування РРО підприємцями – єдиноподатниками, які реалізовують технічно складні побутові товари
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Першого січня 2021 року набирає чинності розд. І Закону України від 1 грудня 2020 року №1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон №1017), яким будуть внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону №1017) передбачено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) встановлено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.
Відповідно до ст. 2 Закону №265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону №265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231 затверджений перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Перелік №231).
Перелік складається з двох частин, які містять:
- перша – найменування груп товарів;
- друга – товарна позиція згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД).
Перелік включає в себе наступні групи товарів:
1. Група 73 «Вироби з чорних металів»;
2. Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;
3. Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя;
4. Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;
5. Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;
6. Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;
7. Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;
8. Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».
Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України (далі – МКУ) УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІX «Про Митний тариф України».
При цьому ст. 69 МКУ встановлено, зокрема, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Тобто, платник податку самостійно визначає відповідність технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з наданням відповідних розрахункових документів.
При цьому, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Суми, що не включають до доходу підприємця платника єдиного податку першої-третьої груп
Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються:
- суми податку на додану вартість;
- суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
- суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
- суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
- суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;
- суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
- суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
- безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
При нецільовому використанні лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.
Крім того, п. 7 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Щоб отримати податкову знижку, на Тернопільщині задекларували 67,4 млн грн витрат
На початок грудня у період деклараційної кампанії 2020 року правом на податкову знижку скористалися 4833 жителі Тернопільщини. За цей час вони задекларували 67,4 млн грн витрат.
Більшість із них, а це 3924 наших краян, подали декларації на отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання. Повернути надмірно сплачений податок на доходи фізичних осіб, за сплачені страхові внески за договорами довгострокового страхування життя, виявили бажання 830 осіб.
Правом на податкову знижку у зв’язку зі сплатою відсотків за іпотечними кредитами та понесеними витратами по оплаті допоміжних репродуктивних технологій та усиновленню дітей скористалися відповідно 33 та 12 жителів Тернопілля.
Повернуть кошти й 10 декларантам, які понесли витрати у зв’язку з переобладнанням транспортних засобів, а також 13 особам, котрі сплачували видатки на будівництво (придбання) доступного житла.
За наслідками перерахунків жителям Тернопільщини вже повернули 11,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб.
Законодавчі новації для підтримки бізнесу під час карантину
Днями начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько під час Інтернет-конференції поспілкувався із дописувачами щодо законодавчих новацій для підтримки бізнесу під час карантину.
Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.
Питання: Звільнено підприємців першої групи від сплати єдиного внеску, відповідно і страховий стаж втрачено, так?
Іван Пунько: Ні. За період звільнення платників єдиного податку першої групи від сплати єдиного внеску, а саме – грудень 2020 року та січень-травень 2021 року – тобто ці пів року будуть включатися до страхового стажу із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та вважатиметься, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.
Питання: Юрособа, чи треба буде включати до доходу кошти, які компенсують за сплату єдиного внеску, тобто 10%?
Іван Пунько: До складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включатиметься сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску.
Питання: Я зареєстрований підприємцем давно, перебував за межами України та діяльності не здійснював. Скористатись списанням боргу який виник по єдиному внеску, а це більше 16 тис. гривень – не зміг. Чи правда, що тепер можна це зробити?
Іван Пунько: Так, законодавець продовжив процедуру, передбачену при списанні сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафи і пені. Коло суб’єктів господарювання, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особі-підприємці (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Встановлено новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням. Це можна зробити до 1 березня 2021 року. Якщо ви не скористались такою можливість раніше, можете зробити тепер.
Питання: Зазначте, що для такого списання треба від мене?
Іван Пунько: Вам необхідно подати документи, а саме:
- заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження підприємця, якщо така заява не подавалася раніше;
- заяву про списання заборгованості;
- звітність з єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку, звичайно за умови, що така звітність не подавалася раніше.
Питання: Цікавить питання податкової застави. Від якої суми тепер майно боржника передається в заставу? Законодавчу норму, будь ласка.
Іван Пунько: Законом України від 4 грудня 2020 року №1072 Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3060 гривень. До зазначеної суми податкового боргу податкові органи не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу, якщо сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.
Питання: Чи підлягає під списання податковий борг громадян до 3060 гривень, зокрема податок на нерухомість. Де можна знайти взірець заяви?
Іван Пунько: Під списання боргу підпадають усі категорії платників податків, крім осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, та осіб, які мають податковий борг з митних платежів.
Заява не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 1 листопада 2020 року не перевищувала 3060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.
Відділ пресслужби Головного управління ДПС
у Тернопільській області
