Новини податкової
Умови для обрання єдиного податку третьої групи юрособами
Державна податкова інспекція нагадує, що Законом України від 1 грудня 2020 року №1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з 01.01.2021 внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо визначення річного обсягу доходу.
Так, відповідно до п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Підпунктом 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Також, не можуть бути платниками єдиного податку:
- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
- суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відс.;
- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
- юридичні особи – нерезиденти;
- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Борги з єдиного внеску знову списують «сплячим» підприємцям
Законом України від 4 грудня 2020 року №1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» врегульовано списання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі Законів України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон №592) та від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон №786), у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена в періоді з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року.
Отже, законодавець продовжив процедуру списання сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафу і пені. Нагадаємо, що коло суб’єктів господарювання, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи-підприємці (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадили незалежну професійну діяльність. Встановлено новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – до 1 березня 2021 року. А ті платники, які подали скоріше заяви та проґавили термін не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи проведуть списання на підставі документів, які були подані раніше, у відповідності до Законів №№592 та 786.
Стосовно платників податків, які не скористались такою можливість раніше, то вони можуть зробити це тепер, подавши такі документи:
- заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження підприємця, якщо така заява не подавалася раніше;
- заяву про списання заборгованості;
- звітність з єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку, звичайно, за умови, що така звітність не подавалася раніше.
Ви запитували на «гарячій лінії»
Жителька Тернополя виїхала за кордон, де працює у приватній компанії. Легально отримує зарплату і сплачує податки. Чи потрібно їй декларувати такі іноземні доходи?
Якщо громадянин України отримує іноземні доходи, то він повинен їх задекларувати, незалежно від того, оподатковані вони, чи ні. Про це зазначив начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Тернопільській області Лариса Березюк. Термін подання декларації про майновий стан і доходи – до 1 травня.
Це є, також, громадянським та конституційним обов’язком громадянина. Такі доходи включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податку. Фізична особа - резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування таких податків, у випадках, коли між країнами укладені відповідні договори про усунення подвійного оподаткування, зобов’язана отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого податку в іноземній державі, Податковий кодекс дозволяє подання до податкової інспекції заяви про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.
Однак, відповідно до п. п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України такий громадянин буде платником військового збору, оскільки тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
У разі неподання у встановлений строк декларації, громадянин несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Підприємства Тернопільщини спрямували до зведеного бюджету 3,8 млн грн податку на прибуток
У січні цього року платники податків-юридичні особи Тернопілля сплатили до Зведеного бюджету України 3,8 млн грн податку на прибуток. Це перевищило очікувані надходження на 37,6 відс., отож додатково до скарбниці спрямували мільйон гривень.
При цьому до державного бюджету перерахували 3,4 млн грн, а до місцевих бюджетів – 400 тис. гривень. Фактично скарбниці додатково отримали відповідно 900 тис. грн та 100 тис. гривень. Адже реальна сплата перевищила очікувану на 34,6 відс. та 67,5 відс.
З початку 2021 року до загального фонду зведеного бюджету платники також спрямували 53,2 тис. грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що на 37,1 відс. перевищило очікувану сплату.
Нагадаємо, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено статтею 137 Податкового кодексу України. Платіж нараховується платником самостійно. Базова ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.