Новини ОДПІ
Ліквідаційна звітність для підприємця (крім єдиного внеску)
Державна податкова інспекція інформує, що фізичні особи (які перебували на загальній системі) щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для місячного податкового періоду.
Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.
Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування) щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.
Ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця подаються особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Обсяг доходу за 2020 рік менше 220 розмірів мінімальної зарплати: чи можна відмовитись від застосування РРО/ПРРО
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Пунктом 6 ст. 9 Закону №265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку, які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Норма, передбачена п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, щодо можливості незастосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої – четвертої груп у разі не перевищення ними обсягу доходу 1 млн грн протягом календарного року, має визначений період часу, а саме до 01.01.2021.
Оскільки відповідно до Закону України від 01 грудня 2020 року №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» у п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ цифри і слова «01 квітня 2021 року» замінено цифрами і словами «01 січня 2022 року»; цифри і слово «1000000 гривень» замінено словами і цифрами «обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року», то до 01.01.2021 року діє норма щодо не перевищення обсягу доходу у 1млн грн, а з 01.01.2021 року обсяг доходу не має перевищувати 220 розмірів мінімальних заробітних плат встановлених на 2021 рік.
Враховуючи зазначене, якщо обсяг доходу за 2020 рік фізичної особи – підприємця платника єдиного податку другої-четвертої груп перевищив 1 млн грн, то такий платник має застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку відповідно до норм ПКУ.
Пунктом 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ визначено, що у разі перевищення фізичними особами – підприємцями платником єдиного податку другої-четвертої груп в календарному році обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єктам господарювання як платника єдиного податку.
Крім того, скасування реєстрації РРО та/або ПРРО є правом суб’єкта господарювання, яке приймається ним самостійно. У разі, якщо такий суб’єкт буде здійснювати діяльність, яка не передбачає обов’язковості застосування РРО та/або ПРРО відповідно до вимог ПКУ чи Закону №265, то у такому випадку можливо скасувати реєстрацію РРО та/або ПРРО і здійснювати діяльність виключно у безготівковій формі розрахунку за допомогою переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок, через установу банку або внесенням готівки через касу банку, використання банківських терміналів самообслуговування (ПТКС, що належать банкам).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Сільськогосподарська продукція: ставку ПДВ з 1 березня зменшено
Державна податкова інспекція інформує, що Законом України від 17 грудня 2020 року №1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон №1115), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, п. 193.1 ст. 193 ПКУ доповнено п. п. «г», відповідно до якого, застосовується ставка ПДВ у розмірі 14 відс. по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у п. 197.18 ст. 197 ПКУ.
Закон №1115 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано в газеті «Голос України» 24 лютого 2021 року № 35), та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону №1115 тобто з березня 2021 року.
Починаючи з 1 березня 2021 року податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних приймаються за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02 грудня 2020 року №734), а саме:
- податкова накладна – J (F)1201011;
- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних – J(F)1201211.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На Тернопільщині активізувались шахраї-псевдоподатківці
Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Тернопільській області доводить до відома широкого кола громадськості Тернопільщини про те, що у лютому поточного року, в обласному центрі та районах області активізувались спроби невстановлених шахраїв. Вони злочинним шляхом намагаються заволодіти матеріальними цінностями у вигляді грошових коштів суб’єктів підприємницької діяльності.
Зловмисники телефонують посадовим особам суб’єктів господарювання області з телефонних карток мережі стільникового зв’язку і, представляючись службовими особами Головного управління ДПС в області, чи їх довіреними особами, – шахрайським методом вимагають готівкові грошові кошти для залагодження так званих перевірок, надання матеріальної допомоги чи на якісь інші нагальні потреби.
Невстановлені особи телефонують суб’єктам підприємництва, представляються службовими особами податкових органів, просять надати так звану «матеріальну допомогу» для вигаданих нагальних потреб, наприклад: для проведення заходів із святкування застіль, для залагодження питань пов’язаних із проведенням у них перевірок, тощо.
Ось частина телефонних номерів, з яких шахраї намагаються у злочинний спосіб заволодіти грошовими коштами: 095-606-53-18; 050-834-56-87; 095-047-93-61; 063-42-13-730; 073-14-24-939; 097-82-85-958; 073-096-25-72.
Зазвичай, такими діями займаються так звані «телефонні аферисти» та особи, які відбувають терміни ув’язнення.
Здебільшого, завдячуючи пильності свідомих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності, такі афери з боку «телефонних шахраїв» свого втілення не знаходять. Проте, як свідчить практика, на жаль, частина громадян та СГД все ж таки ведуться на такі афери і надають грошові кошти злочинцям. Своїми діями злочинці, представляючись службовими особами податкової служби, в очах громадськості кидають тінь та негативно впливають на честь та ділову репутацію працівників Державної податкової служби в цілому.
Тому, вкотре нагадуємо, що службові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області, його структурних підрозділів жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
Тож наполегливо радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
У зв’язку з вищевикладеним, звертаємось до небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини про відомі факти таких неправомірних негайно звертатись до місцевих органів Національної поліції щодо встановлення та документування осіб, які причетні до шахрайства.
На Тернопільщині платити податки стає престижно
Незважаючи на випробування бізнесу карантином на міцність, які ще тривають, на Тернопільщині спостерігається позитивна тенденція щодо доброчесної сплати податкових платежів. «Внесок платників податків нашого краю до Зведеного бюджету України у січні-лютому 2021 року склав 1 млрд 594,3 млн гривень», – повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
За його словами приріст до аналогічного минулорічного періоду склав 29,3 відсотка або плюс 361,2 млн гривень. Сплата ж перевищила очікувані надходження на 4,1 відсотка, а це 62,8 млн грн додатково.
«До державного бюджету з початку цього року спрямували 806,6 млн грн податкових платежів, що на 54,8 відсотка більше, ніж у січні-лютому минулого року та на 4,6 відсотка більше, ніж очікувалося», – деталізував очільник податкової служби Тернопілля. Відповідно надходження до головної казни країни склали плюс 285,5 млн грн до 2020 року та 35,2 млн грн до очікуваних.
У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів суб’єкти господарювання нашого краю сплатили 18,8 млн грн податку на прибуток, 532,6 млн грн податку на додану вартість та 4,4 млн грн акцизного податку.
Доходи місцевих бюджетів за січень-лютий 2021 року склали 787,8 млн грн, а це на 27,6 млн грн більше, ніж очікувалося та на 75,7 відсотків більше, ніж торік.
«Завдяки соціально відповідальній позиції бізнесу, створенню конкурентних умов для його діяльності від податкової служби, зменшенню заходів адміністративного впливу, розвитку сервісної складової ми маємо позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів уже з початку цього року. А отже, суб’єкти господарювання усвідомлюють необхідність доброчесної та в повному обсязі сплати податків, які забезпечують фінансову стабільність нашої країни», – підсумував Михайло Яцина.
