Новини ОДПІ
У звітному році використання автомобіля досягає 5 років: як сплачувати транспортний податок
Державна податкова інспеція нагадує, що згідно із п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п. п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На допомогу юрособі при виправленні помилок у звітності з єдиного податку третьої групи
Відповідно до абзацу першого п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Абзацом четвертим п. 50.1 ПКУ встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – податкова декларація).
Якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи здійснює виправлення самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку, така юридична особа має надати податкову декларацію з відповідною позначкою «Уточнююча» у рядку 1 розд. І «Загальні відомості» (далі – розд. І) податкової декларації.
Уточнюючі податкові декларації подаються окремо за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.
У рядку 3 розд. І податковий (звітний) період, за який уточнюється декларація – ставиться відмітка в одній із клітинок: І квартал, півріччя, три квартали або рік та проставляється рік.
В розділах ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» (далі – розд. ІІ) та ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» (далі – розд. ІІІ) уточнюючої податкової декларації зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень наростаючим підсумком.
У рядках 11-17 розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (далі – розд. ІV) уточнюючої податкової декларації зазначається сума уточнень податкових зобов’язань, яка розраховується шляхом порівняння показників уточнюючої податкової декларації та податкової декларації, яка уточнюється, а також сума нарахованого штрафу та пені, зокрема:
- у рядку 11 – сума податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (рядок 10 податкової декларації, що уточнюється) ;
- у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за податковий (звітний) період, у якому виявлена помилка;
- у рядку 13 – сума єдиного податку (недоплата), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12 – рядок 11 декларації, якщо рядок 12 > рядка 11);
- у рядку 14 – сума податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (зазначається тільки позитивне значення: рядок 11 – рядок 12 декларації, якщо рядок 11 > рядка 12);
- у рядку 15 – сума штрафу в розмірі 3 % суми недоплати (рядок 13 х 3%);
- рядок 16 – в уточнюючій декларації не заповнюється;
- у рядку 17 – сума пені самостійно нарахована відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу третього п. 129.4 ст. 129 ПКУ.
Звертаємо увагу, якщо помилки, зроблені в розд. ІІ та розд. ІІІ податкової декларації, не призвели до заниження податкового зобов’язання за податковий (звітний) календарний квартал (рядок 10 податкової декларації заповнено вірно), то в уточнюючій податковій декларації у розд. ІV заповнюються показники рядків 11 та 12, а рядки 13-17 прокреслюються.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Електронний квиток на відрядження: документи для підтвердження витрат
Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Абзацом першим п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п. 12 розд. ІІ «Порядок відрядження в межах України», п. 11 розд. ІIІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція), у разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.
При використанні електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу – роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) – роздрукований на паперовому носії документ на послуги).
При здійсненні Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.
Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Для територіальних громад Тернопільського краю спрямували 787,8 податкових платежів
У січні-лютому 2021 року до місцевих скарбниць Тернопільської області надійшло 787,8 млн грн податкових платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 75,7 млн грн або плюс 10,6 відсотка. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина.
«Найбільше місцеві бюджети отримали від сплати таких платежів: податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», – розповів він.
Так, краяни сплатили 498,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 63,5 млн грн перевищує відповідний минулорічний показник. Другий за наповненням місцевих скарбниць – єдиний податок. Цього платежу спрямували на суму 171,8 млн грн, а це плюс 10,3 млн грн до очікуваного та на 10,9 млн грн більше, ніж торік. Надходження від плати за землю склали 55,8 млн грн, що на 2,4 млн грн більше, ніж очікувалося. Акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів сплатили 18,6 млн гривень.
«Позитивну тенденцію щодо збільшення надходжень для територіальних громад краю спостерігаємо з початку цього року», – зазначив начальник ГУ ДПС в області. Цьогоріч упродовж двох місяців платники перерахували до місцевих скарбниць 432,7 млн грн, що на 56,4 млн грн більше, ніж торік.
