"Я в Крем'янці родилась - крем'янчанкою зовіть!" До дня народження кременецької поетеси, громадської діячки Галини Гордасевич.
"Де я народилась"
А коли мене спитають:
- Де на світ родилась ти?
Я скажу:
- Це там, де гори не якої висоти,
Та коли на Замку станеш,
Та коли згори поглянеш,
То такий довкола простір, що зривайся і лети!
А коли мене спитають:
- Де на світ ти народилась?
Я скажу:
- Це там, де Іква, що Словацькому любилась,
В’ється межи берегами,
Ще там билась з ворогами
Мужня і прекрасна Ірва, що в потік дзвінкий розбилась.
А коли мене спитають:
- Де родилась ти на світ?
Я скажу:
- Там, де катальпи
Жовтувато-білий цвіт,
Де пісні дзвенять усюди,
Де веселі й добрі люди.
Я у Крем’янці родилась – крем’янчанкою зовіть!
Галина Гордасевич народилася 31 березня, коли перші проліски на скелястих горах старовинного Кременця пробивалися до сонця. Це був 1935 рік. Вона, як весняна квітка, пробивала тверду, кам’янисту долю і тягнулася до сонця, добра і любові. Хоча сама щастя зазнала мало – несла людям правду, любов і радість.
Галина Гордасевич належала до спадкового роду політв’язнів. У 1940 році був заарештований і пропав безвісти її дід, а в 1946-му ув’язнили її батька, який провів на Колимі 23 роки.
Коли майбутня письменниця навчалася в Костопільському педучилищі, її заарештували й засудили до 10 років таборів за, як зазначалося у вироку «сочинение националистических стихотворєний и антисоветскую агитацию среди студентов». Відбула з того неповних три роки, а потім завербувалася на Донбас. Працювала на будівництві, вчилася на інженера металурга, на режисера народного театру. В 1963 року вступила в літоб’єднання «Обрій», з якого згодом вийшло багато відомих тепер літераторів. У 1971 році закінчила Літературний інститут ім. М. Горького.
Видала близько 30 книг поезії, прози, публіцистики, документалістики, творів для дітей. Вона лауреат літературного конкурсу «Шістдесятники», премій імені Олександра Білецького в галузі критики та імені Валерія Марченка в галузі публіцистики.
Галина Гордасевич брала активну участь у русі дисидентів, була членом оргкомітетів делегатом установчих з’їздів Товариства української мови, народного руху України та Демократичної партії України. Останніми роками працювала над матеріалами пам’яті жертв сталінського терору на Україні, вела активне листування з учасниками та свідками тих страшних часів. Писала книгу про Степана Бандеру.
Останній десяток років проживала у Львові, часто відвідувала Кременець.
11 березня 2001 року після тривалої, виснажливої хвороби, погасло життя Галини Гордасевич, відомої української письменниці та громадської діячки, громадянки з великої літери, людини, що віддала свій талант служінню народові, Українській державі.
Поховали пані Галину на монастирському кладовищі у м. Кременці, як вона цього бажала.
У Кременецькому краєзнавчому музеї зберігаються листи Г. Гордасевич до наукових співробітників музею, книги подаровані поетесою і громадською діячкою, фотографії, документи. На даний час науковими співробітниками опрацьовуються матеріали для створення майбутнього фільму про життєвий і творчий шлях поетеси. Адміністрація музею запрошує всіх небайдужих до співпраці в кого зберігаються матеріали про перебування Г. Гордасевич у нашому краї.
Науковий співробітник музею
Тетяна Тернова
