Фонд соціального страхування інформує
Спека є фактором ризику настання нещасного випадку на виробництві
Робота при дії високих температур у літній період є фактором ризику настання нещасного випадку – характерні для перегрівання головний біль, нудота, втома, млявість, сонливість можуть спровокувати необережність при роботі з технікою, неуважне водіння автотранспортних засобів тощо.
Фонд соціального страхування України звертається до керівників підприємств та організацій з проханням вжити усіх необхідних заходів із попередження нещасних випадків під час виконання робіт при дії високих температур повітря.
Керівникам робіт в умовах підвищення температури повітря необхідно ретельніше планувати виробничі завдання для кожного працівника, а також забезпечити належний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо створення безпечних умов праці під час виконання робіт при дії високих температур навколишнього середовища, а саме:
• перевірити забезпечення (забезпечити) працівників спеціальним одягом відповідних розмірів (у т.ч. головними уборами – бажано з натуральних тканин), здійснювати контроль за їх використанням;
• не допускати до роботи працівників у хворобливому або втомленому стані;
• доукомплектувати медичні аптечки та забезпечити ними робочі місця;
• провести позапланові інструктажі з працівниками щодо дотримання вимог безпечного ведення робіт та надання долікарської допомоги у разі сонячного та теплового удару;
• за можливості не проводити роботи на відкритому повітрі при температурі повітря вище 37°С;
• скласти розклад роботи так, щоб працівники регулярно відпочивали в охолоджуваних приміщеннях або у тіні. При виконанні важких робіт збільшувати перерви, регулювати графік роботи, зміщуючи час роботи у більш прохолодний період доби, додати кількість технологічних перерв;
• зменшити фізичне навантаження працівників, за можливості механізувати виробничий процес або залучати додаткових робітників;
• забезпечити працівників на робочих місцях охолодженою питною водою, вітамінізованими напоями (разом із потом з організму людини виводяться солі та мікроелементи, тому слід дотримуватися питного режиму – пити часто і невеликими порціями);
• проводити медичні огляди на початку робочої зміни працівників, які виконують роботи, що віднесені до робіт із підвищеною небезпекою;
• проводити постійний моніторинг погодних умов і при їх погіршенні негайно вживати відповідних заходів для поліпшення умов праці працюючих на відкритому повітрі.
Згідно із підпунктом 8 пункту 3 розділу 4 «Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві», затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 № 1240, відпочинок працівників у полі дозволено тільки у спеціально відведених місцях, які обладнуються добре помітними віхами вдень і освітленими ліхтарями в темний період доби. Не дозволено відпочивати під машинами, в кабіні машини під час роботи двигуна, серед поля, у копицях тощо.
Місця відпочинку рекомендовано облаштувати ємностями з питною водою та спеціальними навісами для захисту від сонця.
При отриманні теплового або сонячного удару слід вчасно і правильно надати долікарську допомогу.
Тепловий удар – це перегрів організму, пов'язаний із високою температурою, підвищеною вологістю повітря, дуже теплим одягом. Ознаки: шкіра обличчя червоніє, слизові оболонки стають сухими, настає різка слабкість, погіршується дихання, слабшає пульс.
Сонячний удар – прямий вплив на тіло людини сонячного проміння. Ознаки: загальна слабкість, головний біль, нудота, блювота, іноді втрата свідомості.
Долікарська допомога: розстібнути одяг, покласти людину в тіні з трохи піднятими ногами, на голову і ділянку серця покласти холодний компрес, дати склянку холодного напою, краще чаю. При порушенні дихання – зробити штучне дихання.
Виконання цих заходів допоможе працівникам підприємств найбільш комфортно перенести високі температури під час літньої спеки.
У першому півріччі кількість профзахворювань зросла на 75%
Упродовж січня–червня 2021 року Фондом соціального страхування України зареєстровано 1 470 професійних захворювань, на які складено акти за формою П-4. Це на 75,2% більше, ніж за той же період 2020 року.
Суттєве зростання кількості встановлених профзахворювань, зокрема, пов’язано із випадками неякісного проведення медичних оглядів, ухилення від них працівника або незабезпечення проходження медогляду роботодавцем. Це призводить до невчасного виявлення підозр на профзахворювання і не дозволяє вжити заходи для недопущення його подальшого розвитку.
Саме медогляди дозволяють визначити стан здоров’я працівника, можливість виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасно виявити гострі чи хронічні професійні захворювання, встановити медичні протипоказання щодо здійснення окремих видів робіт тощо.
Основними причинами набуття професійних захворювань залишаються недосконалість технологічного процесу (28,3% від встановлених профзахворювань), невикористання засобів індивідуального захисту (16%) та неефективність роботи захисних засобів і механізмів (10%).
Найбільше професійних захворювань фіксується серед працівників галузі добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 89,3% серед усіх випадків. А основна частина діагнозів профзахворювань пов’язана із хворобами органів дихання – на них припадає 42,4%.
Зауважимо, попереднє та періодичне проходження медичних оглядів є обов’язковим для всіх працівників, зайнятих на важких, зі шкідливими або небезпечними умовами праці роботах, де є потреба у професійному доборі, а також для усіх осіб віком до 21 року незалежно від умов праці.
Організація проходження медоглядів здійснюється роботодавцем за його рахунок. Крім того, за результатами медичних оглядів роботодавець зобов’язаний у повному обсязі провести відповідні оздоровчі заходи, визначені в заключному акті, а також усунути причини, що призводять до професійних захворювань (отруєнь).
Нагадаємо, Фонд соціального страхування України забезпечує страховий захист кожного працівника, якому встановлено діагноз професійного захворювання та надано відповідний висновок МСЕК. Зокрема, фінансує застрахованим особам щомісячні страхові виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності; допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності або смерті потерпілого та ін.
Також потерпілі на виробництві мають право на лікування за рахунок коштів Фонду в закладі охорони здоров’я, враховуючи оперативні втручання; забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення упродовж усього періоду до відновлення працездатності; подальшу медичну реабілітацію; санаторно-курортне лікування тощо.
У першому півріччі батьки доглядали за хворими дітьми понад 1 млн днів
У разі потреби знаходитись поруч із хворим членом родини у лікарні або вдома, Фонд соціального страхування України компенсує застрахованим особам втрачений заробіток за весь час догляду. Найбільша кількість відповідних листків непрацездатності видається у разі хвороби дитини працюючих батьків.
За підсумками першого півріччя ФССУ прийняв на фінансування 145,6 тис. листків непрацездатності, виданих в разі необхідності догляду за хворими рідними, на суму 366,6 млн гривень.
Загалом з січня по червень застраховані особи провели 1,1 мільйона днів, доглядаючи за хворими дітьми і родичами.
Нагадаємо, фінансування зазначеної допомоги здійснюється Фондом, починаючи з першого дня і за весь час догляду.
Тривалість лікарняних по догляду за хворою дитиною до 14 років складає до 14 календарних днів, однак у разі стаціонарного лікування ФССУ здійснює надання допомоги за весь період перебування застрахованої особи у стаціонарі разом із хворою дитиною.
Водночас, у разі хвороби члена сім’ї тривалість лікарняного по догляду не може перевищувати три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби та побутових обставин, – не більше семи календарних днів.
14 смертельних нещасних випадків на виробництві трапились внаслідок алкогольного сп’яніння
Упродовж І півріччя 2021 року Фондом соціального страхування України було зареєстровано 330 смертельних нещасних випадків, на які складено акти за формою Н-1/П (визначено зв’язок з виробництвом). З них 14 померлих працівників знаходились у стані алкогольного сп’яніння.
Загалом у січні–червні травмувались під час виконання посадових обов’язків внаслідок алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння 32 особи.
Робота в стані сп’яніння є частою причиною травм, зокрема, саме серед працівників у такому стані спостерігається високий рівень смертельного травматизму. Навіть невисокий вміст алкоголю у крові, який не має явних зовнішніх ознак, викликає зменшення швидкості рухових реакцій, знижує працездатність і уважність, прискорює стомлюваність.
Нагадуємо, працівникам у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння заборонено перебувати на виробничих об’єктах. Такі працівники мають бути відсторонені від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору.
У разі настання нещасного випадку на виробництві заклад охорони здоров’я проводить необхідні дослідження для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів, токсичних або отруйних речовин) і визначає ступінь його сп’яніння.
Відповідний висновок чи витяг з протоколу (з окремим позначенням у разі відмови потерпілого визначити ступінь сп’яніння), довідку із зазначенням діагнозу та його коду згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і споріднених проблем охорони здоров’я і висновок про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ, заклад охорони здоров’я безоплатно надає протягом однієї доби з моменту одержання запиту від роботодавця та/або голови комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння).
Окремо зазначимо, що загальні захворювання або невиробничі травми, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням, є підставою для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Фонд забезпечив медичним, постійним стороннім доглядами і побутовим обслуговуванням 5 тисяч потерпілих на виробництві
За підсумками І півріччя 2021 року Фонд соціального страхування України здійснив фінансування виплат для 5 тисяч потерпілих на виробництві для забезпечення їх спеціальним медичним доглядом, постійним стороннім доглядом або побутовим обслуговуванням.
Так, виплати на спеціальний медичний догляд отримали 619 осіб з інвалідністю, на постійний сторонній догляд – 2 001 особа, на побутове обслуговування – 2 448 потерпілих, серед яких відповідно 132, 251 та 263 – внутрішньо переміщені особи.
Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від виду догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць):
- від розміру встановленої на день виплати мінімальної заробітної плати – на спеціальний медичний догляд;
- половини розміру мінімальної заробітної плати – на постійний сторонній догляд;
- чверті розміру мінімальної заробітної плати – на побутове обслуговування.
Також упродовж 6 місяців 2021 року Фондом здійснювалось фінансування витрат на додаткове харчування 94 потерпілим внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, у тому числі для 15 внутрішньо переміщених осіб.
Нагадаємо, облік потерпілих, які мають право на забезпечення спеціальним медичним доглядом, постійним стороннім доглядом та побутовим обслуговуванням, ведуть робочі органи виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням справ про страхові виплати потерпілих. Для взяття на облік потерпілий (законний представник потерпілого) повинен подати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяву про забезпечення необхідними видами догляду.
До заяви додаються копії висновку МСЕК про потребу у забезпеченні необхідними видами догляду та індивідуальної програми реабілітації (у разі відсутності зазначених документів у справі), завірені працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі пред’явлених потерпілим оригіналів цих документів.
Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України
