Новини ОДПІ
Декларант не може уповноважити іншу особу на подання добровільної декларації
Державна податкова служба зазначає, що декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, не має права уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію.
Так, відповідно до підп. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до контролювального органу в електронній формі з урахуванням вимог, установлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в е-формі після проходження в електронному кабінеті ідентифікації онлайн із використанням кваліфікованого ЕЦП. Таким чином, декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.
Також ми писали, що Національний банк розширив перелік операцій за поточними рахунками фізичних осіб для проведення добровільного декларування.
Про набуття статусу пенсіонера або особи з інвалідністю фізичним особам - підприємцям податкову повідомляти не потрібно
Фізичним особам – підприємцям, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю, окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.
Водночас, у разі якщо такі особи отримують соціальну допомогу по інвалідності від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.
Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
На сьогодні обмін даними між Державною податковою службою України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ) та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою ПФУ від 19.09.2013 № 16-1.
Так, ДПС та ПФУ складається Протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску), відповідно до норм якого ПФУ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.
Право щодо визначення платників єдиного внеску, які відповідають всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону № 2464, належить виключно ПФУ.
Чи можна призупинити дію ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у разі тимчасового припинення діяльності суб’єкта господарювання?
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Статтею 16 Закону № 481 визначено, що контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на, зокрема, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.
Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.
Чинним законодавством не передбачено можливості призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами у випадку тимчасового припинення суб’єктом господарювання господарської діяльності.
У разі якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність, але при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами не анульовані, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зробити щоквартальний черговий платіж до відповідного бюджету за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
На Тернопіллі працевлаштували у серпні 7012 найманих осіб
З початку цього року завдяки роз’яснювальній роботі податківців із керівниками 130 підприємств Тернопільської області, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати та податкових платежів, 126 із них виплатили 12,5 млн грн зарплатної заборгованості. Відтак до бюджету надійшло 2,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,7 млн грн єдиного внеску.
Підвищення рівня заробітної плати сприяє зростанню надходжень до місцевих бюджетів, оскільки податок на доходи фізичних осіб є одним із основних джерел їх наповнення. Відтак податківці співпрацюють із органами місцевої влади щодо контролю за додержанням законодавства про оплату праці. Необхідну роз’яснювальну роботу провели із 68 очільниками підприємств та організацій. Із них 64 підвищили рівень виплати заробітної плати своїм працівникам. Як наслідок, додаткові надходження склали 5,1 млн грн, з яких 2,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 2,7 млн грн єдиного внеску.
Аналогічна інформаційна робота проводилась із 542 суб’єктами господарювання краю. Відтак 504 із них підвищили заробітну плату працівникам, а бюджети отримали 9,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 10,7 млн грн єдиного внеску.
Тривале інформування роботодавців про доцільність використання офіційної найманої праці, переваги легального працевлаштування працівників посприяли тому, що у серпні додатково оформлено трудові відносини із 7012 нашими краянами.