14 грудня ми відзначаємо сумну дату в новітній українській історії - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
14 грудня ми відзначаємо сумну дату в новітній українській історії - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Не оминули трагічні події Чорнобильської катастрофи і Кременеччину. Представники майже всіх галузей народного господарства, охорони здоров’я, освіти і культури відгукнулися на події 1986 року. За офіційними даними в місті та районі проживає 241 громадянин, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи. З них: І категорія(ліквідатори, що мають групу інвалідності) – 19 чол., ІІ категорія (учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) – 75 чол., ІІІ категорія – 86, потерпілих, переселенців, евакуйованих – 61 чол., з них діти – 13 чол. Хто ці люди, які ціною власного здоров’я захистили нас від радіаційного лиха? В Кременецькому краєзнавчому музеї зібрано багато матеріалів про тих, хто брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи: пожежники і лікарі, військові та водії назавжди увійдуть в історію нашого краю. Серед них: Дедьо Віктор Андрійович, Козачук Юрій Григорович, Туницький Віктор Миколайович, Страдомський Микола Іванович, Степанюк Андрій Іванович, Фрасинюк Микола Іванович. Це далеко не повний перелік тих, хто чесно і сумлінно виконував свій обов’язок – рятував планету від страшного лиха. На основі зібраних матеріалів влаштовано виставку, присвячену Дню вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Ми висловлюємо велику пошану ліквідаторам Чорнобильської катастрофи. Низько схиляємо голови перед тими, хто усвідомлено й жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий обов'язок перед рідною землею і перед рідним народом . Їхній подвиг є яскравим свідченням того, що лише ми самі, спроможні відвести біду від нашого дому, від кожного мешканця нашої землі і наших нащадків. Низький уклін пам'яті тих, хто не дожив до цього дня. Обов’язок кожного з нас – пам’ятати про це й підтримувати тих, до кого у сім’ю прийшла чорнобильська біда.