Новини ОДПІ
Ведення обліку товарних запасів фізичною особою-підприємцем
Державна податкова інспекція повідомляє, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані:
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів,
- здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Така норма визначена п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Порядок ведення обліку товарних запасів для підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом МФУ від 03.09.2021 № 496 та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Форма ведення обліку товарних запасів визначена додатком до Порядку № 496.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об’єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші (п. 2 розд. II Порядку № 496).
Подання податкової звітності та сплати податку особами-нерезидентами, що постачають фізичним особам електронні послуги
З 01 січня 2022 року набрали чинності норми ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу України. Цією статтею ПКУ було доповнено згідно із Законом України від 3 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).
Так, базовим звітним (податковим) періодом для особи-нерезидента платника ПДВ є квартал. Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою-нерезидентом платником ПДВ електронних послуг є останній день звітного (податкового) періоду (кварталу), в якому здійснено оплату електронних послуг.
Особа-нерезидент платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, подає до податкових органів спрощену податкову декларацію з ПДВ.
Форма такої декларації, а також особливості її складання та подання визначені Наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2021 року № 555. Цей наказ набрав чинності з 1 січня 2022 року.
Особа-нерезидент, платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (далі – граничний строк). Декларація подається незалежно від того, здійснювалося чи ні постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, такою особою-нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду.
У спрощеній податковій декларації зазначаються:
а) найменування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
в) звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова декларація; г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування податку;
ґ) сума податку.
Сума податкового зобов’язання за операціями з постачання електронних послуг, зазначена в спрощеній декларації особою-нерезидентом платником ПДВ, підлягає сплаті в іноземній валюті (євро або долар США) протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання спрощеної податкової декларації. Сплата має здійснюватися на валютний рахунок, відкритий Державній казначейській службі України, в уповноваженому банку.
Реквізити такого валютного рахунку будуть розміщені на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Особа-нерезидент платник ПДВ не здійснює формування податкового кредиту з ПДВ та не складає податкові накладні за операціями з постачання електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
#запитуєте_відповідаємо
Питання: Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна, визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).
Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.
Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Як звітувати при припиненні підприємницької діяльності ФОП на єдиному податку
Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року.
Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду, на який припадає дата ліквідації.
Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
Зверніть увагу, що фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Внесок Тернопільщини до держбюджету країни перевищив 4,8 млрд гривень
Торік платники податків Тернопілля сплатили до Державного бюджету України понад 4,8 млрд грн податків і зборів. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина. «Приріс до січня-грудня 2020 року склав 23 відсотки або на 910 млн грн більше», – деталізував він.
Майже половину надходжень складає податок на додану вартість. Упродовж минулого року наші краяни сплатили 2,3 млрд грн цього платежу. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року ПДВ надійшло на 16 відсотків більше або плюс 313,1 млн гривень.
Другим за значимістю в наповненні державної скарбниці є податок на прибуток підприємств. Підприємства, організації та установи нашого краю перерахували 706,5 млн грн даного платежу. При цьому сплата зросла на 57 відсотків, а це на 255,3 млн грн більше, ніж у січні-грудні 2020 року.
Суттєво зросли торік і надходження акцизного податку. Так, порівняно з попереднім роком держбюджет отримав цього платежу на 84 відсотки або 13,3 млн грн більше. Адже минулоріч виробники підакцизної продукції нашого краю сплатили 29,1 млн грн акцизного податку.