Новини ОДПC
Cума доходу, що зазначають у довідці про доходи підприємця на загальній системі оподаткування
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності, здійснюється відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №261.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Таким чином, у довідці про доходи фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, на підставі даних податкової декларації зазначається сума чистого оподатковуваного доходу за відповідний період.
Звітність платників єдиного податку з єдиного внеску
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку:
першої та другої групи подають за звітний рік додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1 у складі Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) в термін, встановлений для річного звітного (податкового) періоду, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
третьої групи подають за звітний рік Додаток 1 у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного року) у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
четвертої групи подають за звітний рік додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи – не пізніше 20 лютого поточного року.
Торгівля на території села продукцією власного виробництва: застосування РРО/ПРРО
Відповідно до п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарський товаровиробник – зокрема, фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Власна сільськогосподарська продукція – сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції – власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Згідно з п. 4 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні, зокрема, роздрібної торгівлі на території села сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва.
Пунктом 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, у визначених у п. 4 Переліку для роздрібної торгівлі на території села сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва – 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Разом з тим, п. 1 Переліку визначено, що фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійснені роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
- роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
- фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Постанови №1336.
Абзацом другим п. 2 Постанови №1336 встановлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 1 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, становить 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Згідно з п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп – сільськогосподарські товаровиробники, діяльність яких відповідає критеріям, зазначеним у п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, можуть самостійно обирати найбільш підходящий для них пункт Переліку та не застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села продукцією власного виробництва, за умови:
обрання п. 4 Переліку – до досягнення 250 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);
обрання п. 1 Переліку – до досягнення 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Тернопільські підприємства виплатили працівникам 383,1 тис. грн заборгованої зарплатні
Із початку цього року працівники Головного управління ДПС у Тернопільській області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 3 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. У результаті одне підприємство виплатило працівникам 18,9 тис. грн заборгованої зарплати, а до бюджетів перерахувало 3,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 129,6 тис. грн єдиного соціального внеску. Також проведена індивідуальна роз’яснювальна робота із керівниками 18 підприємств. Із них 16 суб’єктів господарювання погасили заборгованість із заробітної плати на суму 383,1 тис. гривень. Бюджети отримали 248,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 105,2 тис. грн єдиного внеску.
Необхідність дотримання законодавства про оплату праці, виплати її найманим працівникам у розмірі вищому, ніж мінімальний, стали темою для обговорення представників бізнесу, влади та бізнесу на засіданнях комісій. Так, заслухали керівників 15 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. Після чого суб’єкти господарювання підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 48,8 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 59,6 тис. грн єдиного внеску.
Дане питання також піднімалось під час роз’яснювальної роботи із представниками 216 підприємствах та організаціях області. Відтак 193 таких суб’єкти підприємницької діяльності підвищили рівень виплати заробітної плати. Додаткові надходження до бюджетів склали 1,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 1,8 млн грн єдиного внеску.
