Новини ОДПС
Платник єдиного податку використовує особливе оподаткування на період воєнного стану: право надавати та отримувати благодійну допомогу
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 9, яким встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням визначених особливостей.
Відповідно до п. п. 9.4. п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ дохід платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, визначається відповідно до вимог ст. 292 ПКУ.
Зокрема, п. 292.1 ст. 292 ПКУ передбачено, що доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Основні засади благодійної діяльності в Україні регламентуються Законом України від 5 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами та доповненнями (далі – Закон №5073)
Статтею 1 Закону №5073 визначено, що благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Слід зазначити, що благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права, яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону №5073).
Статтею 5 Закону №5073 встановлено, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:
- безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
- безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
- безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
- безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;
- благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
- публічний збір благодійних пожертв;
- управління благодійними ендавментами;
- виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;
- проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.
При цьому відповідно до п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073 отримувачами (бенефіціарами) благодійної допомоги можуть виступати фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада, а також юридичні особи для досягнення цілей, передбачених цим Законом.
Статтею 13 Закону №5073 передбачено що благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених Законом № 5073 та іншими законами України.
Пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не встановлено обмежень для юридичних осіб платників єдиного податку з особливостями оподаткування на період воєнного стану в Україні щодо надання та отримання благодійної допомоги для досягнення цілей, передбачених Законом №5073.
Система оподаткування при видобуванні підземних вод
Відповідно до п. п. 5 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків юридичні особи, які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 зі змінами та доповненнями затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
Згідно з п. 12 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі – Порядок), дозвіл надається надрокористувачеві, а робочий примірник дозволу разом з відповідними документами зберігається в органі з питань надання дозволу.
У дозволі зазначається, зокрема, мета користування надрами та відомості про власника дозволу (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи – підприємця (у дозволі, наданому фізичним особам, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, зазначається серія та номер паспорта).
Відповідно до ст. 16 Кодексу України про надра власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.
Отже, юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), не може бути платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків, у тому числі і при наданні свердловини в оренду іншим особам.
При цьому, суб’єкти господарювання, які здійснюють видобування підземних та поверхневих вод з метою надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення, можуть зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Щодо відображення зменшення податкового зобов’язання
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань за податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року було припинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Пунктом 32 прим. 2 підр. 2 розд. ХХ ПКУ передбачено тимчасове, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року, формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
В той же час особливостей щодо відображення у податковій звітності з ПДВ коригування податкових зобов’язань постачальника у бік зменшення за такі податкові періоди, у разі відсутності зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригування до відповідних податкових накладних, ПКУ не передбачено. Отже, таке коригування здійснюється за правилами, визначеними п. п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ.
Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон №2260) відновлено податковий обов’язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов’язки, зокрема в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.
Водночас відповідно до п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ такі платники звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом №2260 (27 травня 2022 року) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.
Виходячи із зазначеного, у разі якщо у період з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року здійснено повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, або змінилась сума компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, то зменшення податкових зобов’язань з ПДВ відображається постачальником на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН покупцем – платником ПДВ, який має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки щодо реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН:
у разі реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року – у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ здійснено перерахунок та складено такий розрахунок коригування;
у разі реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН починаючи з 15 липня 2022 року – у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН.
Як юрособа, яка отримала статус резидента Дія Сіті, нараховує єдиний внесок
Відповідно до частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника - резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним п. п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2022 року №1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон №1667) встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон №108), – у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг- контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом №1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.
Так, зокрема, згідно з пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону №1667 резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає, зокрема, таким вимогам:
розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;
середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.
Тобто за місяць, в якому юридична особа набула статус резидента Дія Сіті, єдиний внесок за найманих працівників сплачується на загальних підставах.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону №2464).
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону №2464 та п. п. 6 п. 2 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790), єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Враховуючи зазначене, Юридична особа, яка отримала статус резитента Дія Сіті та заключила трудові договори і гіг-контракти з найманими працівниками не з початку місяця, нараховує єдиний внесок за такий місяць вказаним працівникам у розмірі 22 відс. на суми фактично нарахованої заробітної плати (винагороди) незалежно від її розміру.
Тернопільщина: у сфері бізнесу задіяні понад 62 тисячі осіб
На початок червня 2022 року в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області перебували на обліку 62010 основних платників податків. Значна частина з них – приватні підприємці, а це 37059 осіб. Трохи менше було на обліку юридичних осіб – 24951 суб’єкт господарювання. Порівняно з п’ятьма місяцями минулорічного періоду підприємців побільшало на 1265 осіб та додалося 422 підприємств та філій.
Лише у травні власну справу розпочали 474 платники податків, з яких 404 підприємці та 70 юридичних осіб. Припинили діяльність упродовж цього часу 519 суб’єктів господарювання, з них 52 юрособи та 467 приватних підприємців.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
