Новини ОДПС
Платник єдиного податку здійснює діяльність у сфері громадського харчування на території села: як із застосуванням РРО?
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 1 Переліку визначено, що фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Постанови № 1336.
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 діяльність з роздрібної торгівлі відповідає коду 47 «Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами». Крім того, до роздрібної торгівлі відноситься КВЕД 45.32 – роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
Поряд з тим, відповідно до ДК 009:2010 діяльність у сфері громадського харчування відповідає коду 56 «Діяльність із забезпечення стравами та напоями», який включає в себе, зокрема, КВЕД 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».
Цей клас включає діяльність: ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, місць з наданням їжі для споживання за межами закладу, вагончиків з продажу морозива, пересувних вагончиків з продажу їжі, діяльність із приготування їжі в торговельних наметах.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп при здійсненні діяльності у сфері громадського харчування, яка відповідає коду 56 КВЕД ДК 009:2010, на території села, селища повинні застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах, оскільки така діяльність не відноситься до роздрібної торгівлі.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Податковий календар на 20 липня 2022 року
У середу, 20 липня 2022 року, збігає граничний термін сплати таких платежів:
- авансового внеску з єдиного податку на липень 2022 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за червень 2022 року, крім гірничих підприємств.
Цього ж дня – граничний термін подання:
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за червень 2022 року (фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ);
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень 2022 року у разі не подання податкової декларації на 2022 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року;
- податкової декларації з рентної плати за червень 2022 року з розрахунком:
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- декларації акцизного податку за червень 2022 року.
Важливо! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом 15 робочих днів з дня отримання марок акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).
Розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води
Розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України.
Нагадаємо, у п. п. 255.5.1 п. 255.5 ст. 255 ПКУ зазначені розміри ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод залежно від району річкових басейнів, у п. п. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – розмір ставок рентної плати за спеціальне використання підземних вод залежно від регіону.
Ставка рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 12,95 грн за 10 тис. куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.
Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять:
- для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, – 0,2219 грн за 1 тоннаж-добу експлуатації;
- для пасажирського флоту, що експлуатується, – 0,0246 грн за 1 місце-добу експлуатації.
Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять:
- 67,97 грн за 10 тис. куб. метрів поверхневої води;
- 81,71 грн за 10 тис. куб. метрів підземної води (п. п. 255.5.5 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).
Ставки рентної плати за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:
- 63,22 грн за1 куб. метр поверхневої води;
- 73,73 грн за1 куб. метр підземної води (п. п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).
Ставка рентної плати за спеціальне використання шахтної, кар’єрної та дренажної води становить 14,64 грн за100 куб. метрів води (п. п. 255.5.7 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).
Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання рентна плата за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005 (п. 255.6 ст. 255 ПКУ).
Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення (п. 255.7 ст. 255 ПКУ).
За умови використання води з каналів платниками рентної плати застосовуються ставки рентної плати, встановлені за спеціальне використання води водного об’єкта, з якого забирається вода в канал (п. 255.9 ст. 255 ПКУ).
За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки рентної плати, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела (п. 255.10 ст. 255 ПКУ).
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Щодо коригування сум єдиного внеску та реквізитів, що стосуються застрахованої особи, у зв’язку з виправленням помилок у Розрахунку
Після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Коригування у додатку «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) з типом «Уточнюючий» помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться з використанням ознаки «0» (якщо рядок потрібно ввести) чи ознаки «1» (якщо рядок потрібно виключити).
Заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, при цьому ознака «0» (якщо потрібно ввести рядок) чи ознака «1» (якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.
Якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» з використанням ознаки «0» ( якщо рядок потрібно ввести) чи ознаки «1» (якщо рядок потрібно виключити).
Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Як виправити помилки в додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ?
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що з метою виправлення помилки у додатку до декларації платнику потрібно подати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ і до нього додати «уточнюючий» додаток.
При виправленні помилок у додатках до декларації у заголовній частині додатків проставляється позначка «Х» навпроти поля 013 «Уточнюючий»; у полі 02 вказується поточний звітний період, в якому виправляється помилка та подається уточнюючий розрахунок; у полі 03 проставляється період, в якому допущена помилка.
При виправленні помилок у додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (далі – Додаток 2), якщо такі помилки вплинули на показники декларації, в уточнюючому додатку 2 якщо потрібно збільшити/зменшити числові дані за рядком, який раніше вже був у додатку, зі знаком «+» або «-» уточнюємо значення цього рядка; якщо необхідно додати новий або видалити існуючий рядок додатка, то такий рядок повторюється на повну суму зі знаком «+» або «-».
При цьому під час заповнення уточнюючого розрахунку необхідно до графи 4 перенести показники податкової декларації з ПДВ, додаток 2 до якої уточнюється; до графи 5 перенести всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок; у графі 6 відобразити різницю.
Якщо помилки в додатку не пов’язані з вартісними показниками додатка (наприклад, неправильно вказані ІПН, звітний податковий період, дата/номер документу (акту чи довідки), то помилка виправляється наступним чином: повторюється помилковий запис, вартісні показники сторнуються (показуються зі знаком «-»), далі наводиться правильний запис щодо операції з виправленими показниками (у тому числі і вартісні дані); підсумковий рядок «Усього» не заповнюється.
При цьому під час заповнення уточнюючого розрахунку необхідно до графи 4 перенести показники податкової декларації з ПДВ, додаток 2 до якої уточнюється; до графи 5 перенести всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (у даному випадку вони відповідають показникам з графи 4); графа 6 не заповнюється.
Від реалізації підакцизних товарів територіальні громади Тернопілля отримали 58,5 млн гривень
Майже 14,5 млн грн акцизного податку перерахували до державного бюджету суб’єкти господарювання Тернопільщини упродовж першого півріччя 2022 року. Фактична сплата перевищила очікувані надходження на 2 відсотки. Відтак скарбниця держави додатково отримала 300 тис. грн цього платежу.
До місцевих бюджетів краю упродовж січня-червня цього року надійшло 58,5 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. До того ж сплатили на 19 відсотків більше, ніж сподівалися, тобто додалося ще 9,3 млн гривень.
Нагадаємо, що відповідно до норм Бюджетного кодексу акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зараховується до міських, селищних, сільських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Ставка цього податку визначена в розмірі 5 відсотків із кожної одиниці проданої алкогольної продукції чи тютюнового виробу. Звітним податковим періодом для платників акцизного податку є календарний місяць. Отож, сплачується платіж упродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
