Новини ОДПС
Використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web
Державна податкова служба України (далі – ДПС) розробила нові версії програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) для операційної системи iOS (Apple) та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Так, суб’єкти господарювання можуть безкоштовно завантажити відповідне ПЗ на вебпорталі ДПС.
Для використання ПРРО від ДПС суб’єкту господарювання потрібно:
1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl =/.
2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:
– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20–ОПП (ідентифікатор форми F1312004 для фізичних осіб – підприємців, J1312004 для юридичних осіб);
– заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1–ПРРО (ідентифікатор форми F1316604 для фізичних осіб – підприємців, J1316604 для юридичних осіб);
– повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5–ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5–ПРРО));
3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5–ПРРО.
ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, має такі можливості:
– створення та реєстрація фіскальних чеків;
– легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;
– друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;
– відкриття/закриття зміни;
– службове внесення/службова видача;
– ведення довідників номенклатури;
– експорт/імпорт довідників номенклатури;
– продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;
– використання сканера штрих-кодів;
– використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (готівка/картка));
– просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;
– оформлення повернення товарів та чеків повернення;
– формування та перегляд X-звіту;
– формування та перегляд Z-звіту;
– автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/
Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
Особливості заповнення декларації акцизного податку за вересень, коли виникає обов’язок складати заявку на поповнення (коригування) залишку пального
Законом України від 21вересня 2022 року №2618-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» внесено зміни до п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими змінено ставки акцизного податку на окремі види пального.
Платники акцизного податку – виробники пального, а також особи, які є платниками з реалізації пального та у яких виникає у вересні 2022 року обов’язок складати заявку на поповнення (коригування) залишку пального, декларують податкові зобов’язання з реалізації пального, зазначаючи окремими рядками обсяги з реалізації пального:
з 01 вересня 2022 року по 29 вересня 2022 року (включно) – за нульовою ставкою податку, яка визначена п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
за 30 вересня 2022 року – за ставками акцизного податку у розмірах, які визначені відповідно у п. 41 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому зазначається відповідний розмір ставки акцизного податку, зокрема, у графах:
12 Додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу)»;
9 Додатку 1 прим. 1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу».
Податкова знижка за договором довгострокового страхування життя: необхідні документи
Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ, п. п. 166.3.5 якого встановлено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму фактично здійснених ним протягом звітного податкового року витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними бо товарними чеками, прибутковими касовим ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Відповідно до п. п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ.
Статтею 981 Цивільного кодексу України визначено форму договору страхування. Договір укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.
Статтею 1 Закону України від 09 липня 2003 року №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1057) визначено, що учасником недержавного пенсійного забезпечення є фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом №1057, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду
Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).
Щодо права вимагати інформацію про рух коштів на розрахункових рахунках у банках
Відповідно до абзаців першого-другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з абзацами першим-другим п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Окрім того, контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» зі змінами та доповненнями та ПКУ, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Пунктом 57 розд. IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (далі – Положення), визначено, що інформація, яка міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.
Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Згідно з п. 62 розд. IV Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Враховуючи вищенаведене, під час проведення перевірки платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, зокрема первинні документи (в т. ч. банківські виписки), регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів.
При цьому інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках платника податків контролюючі органи мають право безоплатно отримувати від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ лише на підставі рішення суду.
Підприємства Тернопільщини спрямували до зведеного бюджету на 24 відсотки більше податку на прибуток
Упродовж трьох кварталів цього року платники податків – юридичні особи Тернопілля сплатили до Зведеного бюджету України 411 млн грн податку на прибуток підприємств. Порівняно із січнем-вереснем минулого року приріст надходжень склав 79,6 млн грн або плюс 24 відсотків.
При цьому до державного бюджету перерахували 369,1 млн грн, а до місцевих бюджетів – 41,9 млн гривень.
З початку 2022 року до загального фонду зведеного бюджету платники також спрямували 11,4 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що на 37 відс. перевищило очікувану сплату. Плюс до січня-вересня 2021 року склав 6,4 млн грн або вдвічі більше.
Нагадаємо, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено статтею 137 Податкового кодексу України. Платіж нараховується платником самостійно. Базова ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
