Новини ОДПС
Грошова оцінка для обчислення мита при продажу земельної ділянки юрособою
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» (далі – Декрет).
Статтею 1 Декрету встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Перелік найменувань документів і дій, за які сплачується державне мито, наведено у ст. 2, а розміри ставок державного мита – у ст. 3 Декрету.
Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378).
Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону №1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом №1378, а також іншими законами.
При нотаріальному посвідченні інших цивільно-правових угод із земельними ділянками, які перебувають у власності юридичної особи, державне мито справляється із суми договору, яка для обчислення державного мита повинна бути не нижче експертної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону №1378, а сума державного мита справляється в розмірі 1 відс. від суми договору, але не повинна бути менша ніж один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (підпункти «б» і «д» п. 3 ст. 3 Декрету).
Для отримання пенсійних виплат можна набути необхідний стаж
На сьогодні серед населення є актуальним питання щодо недостатньої кількості набутого ним страхового стажу. Адже багато громадян досі працюють неофіційно та не укладають трудові договори із роботодавцями. Таким чином за них не сплачується єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), і відповідно не зараховується необхідний страховий стаж для призначення пенсії у майбутньому.
У такому випадку, з метою набуття необхідного стажу для отримання пенсійних виплат, громадяни можуть взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, уклавши відповідний договір. Це передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі — Закон №2464) та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Міністерством фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція).
Договір можна укласти з:
членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, що підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, і пенсійне страхування), укладених, з такими особами на строк не менше одного року;.
особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах із роботодавцями-страхувальниками та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України:
на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року;
на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за попередній період. Такий Договір діє 10 календарних днів з дня його підписання.
Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до податкових органів за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі страхування або одноразову сплату за формою згідно з додатком 3 до Інструкції (далі – Заява), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5); копію документа, що посвідчує особу.
А члени особистого селянського господарства подають також документ, що підтверджує їх діяльність у такому господарстві.
Податковий орган відмовляє в укладенні Договору, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату внеску, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені умови, бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім Договорів одноразової сплати).
З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей, податковими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інситрукції, у разі бажання особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), укладається Договір за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції.
Особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в Договорі, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) (частина друга статті 10 Закону 2464).
Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковими.
Договір може бути двох видів. Перший з них — це договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, у випадку якщо особа в заяві зробила відмітку про бажання взяти участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Другий — договір про одноразову сплату в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, якщо згідно із заявою особа хоче одноразово сплатити ЄСВ за попередні періоди, у яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Умови дострокового розірвання Договору передбачено відповідно до частини восьмої статті 10 Закону №2464.
Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний:
- за власним бажанням, якщо такий Договір діяв не менше як один рік;
- у разі систематичного порушення його умов територіальним податковим органом.
Податковим органом у разі:
- набуття застрахованою особою відповідно до Закону №2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- виникнення обставин, що не відповідають визначеним Законом №2464 вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь;
- систематичного порушення застрахованою особою умов Договору;
- смерті застрахованої особи.
Та за згодою сторін:
- якщо договір діяв не менше як один рік.
Коли платити суму недоплати при поданні уточнення з одноразового (спеціального) декларування
Відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України при поданні декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), визначена в уточнюючій Декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати Збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.
Нагадаємо, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Щодо контролю за оподаткуванням прибутку контрольованих іноземних компаній
Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо здійснення контролю за оподаткуванням прибутку контрольованих іноземних компаній.
Варто знати, що 21 жовтня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2022 року за №1219/38555 (далі – Наказ №254), яким затверджено:
форму Звіту про контрольовані іноземні компанії;
форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії;
Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу;
зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Наказ №254 виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та від 17 грудня 2020 року №1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».
Законом №466 розділ І Податкового кодексу України доповнено статтею 392 «Контрольовані іноземні компанії», яка набрала чинності з 01 січня 2022 року відповідно до Закону №1117.
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.
Контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
Більш детально про порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії йдеться у листі ДПС України від 25.11.2022 №15061/7/99-00-21-02-01-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/.
Майже 1,5 млрд грн податку на додану вартість сплатив бізнес Тернопільщини
У листопаді цього року бізнес Тернопільщини сплатив до Державного бюджету країни 176,1 млн грн податку на додану вартість. Сплата на 42,1 млн грн перевищила очікувані показники.
Загалом упродовж 11 місяців цього року суб’єкти господарювання області спрямували до Державного бюджету України майже 1,5 млрд грн податку на додану вартість. Додатково скарбниця отримала від тернопільських суб’єктів господарювання 164,7 млн грн, оскільки сплата перевищила очікування на 12 відсотків.
У середньому підприємства нашого краю щомісяця сплачували 135,4 млн грн ПДВ.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
