Новини ОДПС
Зняття з обліку юросіб при проведенні процедури реорганізації
Відповідно до п. 11.13 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), при прийнятті рішення про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (при наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:
при відсутності грошових зобов’язань та/або податкового боргу – відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою №30-ОПП (додаток 15 до Порядку №1588);
за наявності податкового боргу – відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою №31-ОПП або відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою №30-ОПП (додаток 16 до Порядку №1588) (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом).
Згідно з п. 11.14 розд. XI Порядку №1588 формування контролюючим органом відомостей про узгодження плану реорганізації юридичної особи, яка має податковий борг, здійснюється у такому порядку:
1) платник податків, який реорганізовується та має грошові зобов’язання та/або податковий борг, після оприлюднення повідомлення про реорганізацію подає до контролюючого органу за основним місцем обліку:
заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою №8-ОПП (додаток 14 до Порядку №1588) (далі – заява за ф. №8-ОПП);
копію рішення про реорганізацію;
у довільній формі план реорганізації, в якому зазначається порядок розподілу грошових зобов’язань та/або податкового боргу між іншими платниками податків – правонаступниками із зазначенням видів податків, зборів, сум і часток податків, зборів, а також часток активів, що передаються правонаступникам, чи інших критеріїв, за якими визначені частки податків, зборів. План реорганізації має бути підписаний уповноваженими особами платника податків, який реорганізується, та уповноваженими особами платників податків – правонаступників. Підписи таких осіб засвідчуються в установленому законодавством порядку.
Контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків у взаємодії з іншими контролюючими органами за основним місцем обліку правонаступників розглядає отримані документи у місячний строк від дня отримання заяви за ф. №8-ОПП. За результатами такого розгляду контролюючим органом приймається рішення про узгодження плану реорганізації або про відмову в узгодженні плану реорганізації, яке доводиться до відома платника податків;
2) врегулювання питань погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації здійснюється у порядку, визначеному ст. 98 глави 9 розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ);
3) при отриманні рішення про відмову в узгодженні плану реорганізації платник податків може погасити грошові зобов’язання та/або податковий борг або переглянути план реорганізації в частині розподілу податкових зобов’язань (боргу) правонаступнику (правонаступникам) та повторно звернутись до контролюючого органу за основним місцем обліку платника для його узгодження.
Відповідно до п. п. 1 п. 11.17 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.
При припиненні платника податків – юридичної особи (шляхом ліквідації або реорганізації) врегулювання питань погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу такого платника здійснюється у порядку, визначеному ПКУ (п. п. 4 п. 11.17 розд. XI Порядку №1588).
Кампанія податкової амністії – у дії
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена до 1 березня 2023 року. Для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено».
У відео йдеться, які активи підлягають спеціальному декларуванню, ключові відмінності податкової амністії, хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування тощо.
Більш детально у відео.
Нарахування єдиного внеску працівникам при недотриманні резидентом Дія Сіті вимог закону №1667
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464).
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.
При цьому єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Одночасно єдиний внесок для платника - резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року №1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон №1667) встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі - Закон №108/95), – у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг- контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом №1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону №2464).
Отже, резидент Дія Сіті, який у відповідний календарний місяць не відповідає вимогам, визначеним п. п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону №1667, нараховує єдиний внесок працівникам, які у нього працюють, у розмірі 22 відс. на суму фактично нарахованої заробітної плати (винагороди).
При цьому для осіб з інвалідністю єдиний внесок нараховується у розмірі 8,41 відс. на суму фактично нарахованої заробітної плати таким працівникам.
Умови застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ товарів за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №224
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для операцій з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року №224 (далі – Перелік №224), застосовується у такому порядку:
– з 11.11.2022 по 16.11.2022 (включно) операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку №224, підлягали звільненню від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог, встановлених у відповідній виносці до такого підрозділу та у Примітці 3 до Переліку №224;
– з 17.11.2022 для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ до операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку №224, окремі умови, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 року №1260 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита», було скасовано.
Крім того, з 02.12.2022 підрозділ «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224 постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1340 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» доповнено новими товарними позиціями.
Здійснення заходів з погашення податкового боргу – у дії
Наприкінці грудня в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління по роботі з податковим боргом Михайло Манастирський під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами про відновлення строків здійснення заходів з погашення податкового боргу.
Пропонуємо увазі відповіді стосовно погашення податкового боргу у період воєнного стану, нюансів стягнення податкового боргу, стягнення готівкових коштів платника.
Запитання. Які особливості погашення податкового боргу у період воєнного стану?
Михайло Манастирський. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 3 листопада 2022 року №2719-IX внесено зміни до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема, щодо строків здійснення заходів, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто фактично з 24.11.2022, дати набрання чинності зазначеного закону, для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб'єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачених статтями 59-60, 87-101 Податкового кодексу України, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 Податкового кодексу.
Запитання. Коли здійснюється стягнення коштів і продаж майна платника податків в рахунок погашення його податкового боргу?
Михайло Манастирський. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Запитання. Як стягується податковий борг, коли він виник у результаті несплати задекларованих грошових зобов'язань?
Михайло Манастирський. Згідно з пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
При наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
Запитання. Яким чином застосовуються рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) при стягненні податкового боргу, що виник у результаті несплати задекларованих грошових зобов'язань?
Михайло Манастирський. Рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для їх стягнення.
Запитання. Як стягується податковий борг, що виник в результаті несплати донарахованих контрольно-перевірочною роботою сум?
Михайло Манастирський. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати донарахованих контрольно-перевірочною роботою сум грошових зобов’язань, здійснюється на підставі рішення суду.
Запитання. Який механізм стягнення готівкових коштів боржника?
Михайло Манастирський. Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України Постановою від 29.12.2010 №1244.
Згідно з пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вилучені готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. При неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.
Запитання. Чи звільняється з податкової застави вилучене майно в умовах воєнного стану?
Михайло Манастирський. Відповідно до підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом рішення про вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, прийнятого відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
При оплатному вилученні майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
За забруднення екології сплатили на 7,6 млн грн більше, ніж торік
У січні-листопаді 2022 року суб’єкти господарювання Тернопільщини, які здійснюють викиди забруднюючих речовин, перерахували до бюджетів 23,13 млн грн екологічного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 7,6 млн гривень.
Нагадаємо, що екологічний податок – це загальнодержавний обов'язковий платіж, який справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.
Платники екологічного податку складають податкові декларації та подають їх до контролюючих органів упродовж 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. А податок вони сплачують упродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
