Новини ОДПС
Від сплати яких податків і зборів звільняються юрособи – платники ЄП четвертої групи?
Відповідно до підпунктів 1, 3, 4 та 5 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п. п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи;
податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Поряд з цим, абзацом другим та третім п. п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п. п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Суб’єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
При ввезенні товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
Камеральна перевірка: порядок її проведення
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що ст. 76 Податкового кодексу України визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.
Органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб зобов'язані подавати відповідним контролюючим органам інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи – платника податків, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.
Податкова накладна: заповнення при виготовленні товару з давальницької сировини
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань є дата події, що сталася раніше (перша подія):
дата зарахування коштів від покупця на розрахунковий рахунок або дата їх оприбуткування в касу як оплата товарів/послуг;
дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Порядок заповнення податкової накладної, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307).
Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 до граф 3.1, 3.3 вносяться дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП).
Графи 3.1, 3.3 заповнюються на всіх етапах постачання товарів/послуг:
при постачанні товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД;
при постачанні послуг заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП.
Згідно з п. п. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 ПКУ давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п. п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Таким чином, при передачі продукції, виробленої з давальницької сировини, оподаткуванню ПДВ підлягає операція з постачання послуг з переробки давальницької сировини, та виконавець на дату першої події, визначеної пунктом 187.1 статті 187 ПКУ, нараховує ПДВ виходячи з вартості таких послуг.
У розділі Б податкової накладної, що складається за операцією з постачання послуг з переробки давальницької сировини, заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП.
Чи необхідно застосовувати РРО при прийманні готівки з використанням платіжних терміналів для виконання платіжної операції
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
При цьому, згідно з п. 2 ст. 9 Закону №265, РРО та РК не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), крім ПТКС, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Використання ПТКС з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та/або ПРРО), забороняється.
Враховуючи викладене, якщо ПТКС дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, то РРО не застосовуються. Комерційні агенти банків та небанківські надавачі платіжних послуг та їх комерційні агенти, які здійснюють операції з приймання готівки для виконання платіжної операції з використанням ПТКС, зобов’язані застосувати РРО.
Тернопільські податківці виграли у судах 349 справ
Упродовж одинадцяти місяців 2022 року судові органи розглянули 601 справу, у яких однією зі сторін виступала податкова служба Тернопільщини. Як повідомили в управлінні правового забезпечення ГУ ДПС у Тернопільській області, на користь податкового відомства винесено 349 рішень на суму 184,6 млн гривень. Водночас суб'єкти господарювання виграли 252 справи на суму 81,2 млн гривень.
За позовами платників податків до органів ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень юристи служби відстояли 35 справ на суму 128,7 млн гривень.
Загалом із початку року на розгляді у судах різних інстанцій перебувало 1094 справи на суму 941,9 млн гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
