Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

« Вже скільки років проминуло, а біль у серці б’є і б’є…»

Дата: 14.02.2023 15:48
Кількість переглядів: 202

Фото без опису

 

 

          Щорічно,15 лютого, ми схиляємо голови в пошані перед світлою пам’яттю полеглих, ушановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах, у локальних військових конфліктах. 33 роки з часу виведення радянських військ з Афганістану. Так безславно закінчилася ця трагічна сторінка історії імперських амбіцій Кремля, рядки якої написані кров’ю тисяч юнаків – виконавців чужої волі.

            Ніщо не може виправдати смерті людини. В Афганістані над цим мало хто замислювався, адже одні боролися проти комуністичної загрози, інші  - виконували свій інтернаціональний обов’язок. Серед них – майже 160 тисяч українців. На смерть їх послала купка престарілих політиків, яка чужим життям прикрила свою недолугість у дипломатії. Десять років нікому не потрібної війни…

            Що таке Афганістан? Проводжати в армію єдину свою надію… Батьки не дочекалися у свої домівки 3660 синів України, а ще більший біль… 3560 учасників організації авантюри стали інвалідами, котрим потрібна увага й допомога.

            З Кременеччини у цій війні воювало – 140 молодих солдатів. Циганюк Михайло із с. Гаї та Циганюк Валерій із с. Крижі – загинули, багато воїнів стали інвалідами. Наші земляки за мужність  і відвагу нагороджені орденами і медалями.

            В цей важкий для України час сьогодення , воїни – афганці стали в перші ряди для захисту нашої держави. На передовій вони показують приклад героїзму і мужності, вчать молоде покоління любити свою землю, свій народ і вміти захищати його.

            На жаль ні одна з пострадянських республік не вшановує пам’ять воїнів – афганців. Україна – єдина відзначає це свято на державному рівні із сумом у серці. До чергової річниці виведення радянських військ з Афганістану У Кременецькому краєзнавчому музеї діє виставка «Гіркої пам’яті ковток…» на основі експонатів з фондів музею, та матеріалів, які нам передали протягом років  колишні воїни-афганці  Трачук Ігор, Райчук Василь, Тимошенко Валерій, Стецюк Степан, за що їм велика вдячність.

             Війна - це не тільки бої, героїзм і подвиг. Це важкі людські страждання, нелюдські випробування, це смерть багатьох людей. Війна – це горе не однієї людини, а цілого народу.

            Низький уклін Вам, воїни-афганці від усіх земляків. Бажаємо усім Вам здоров’я, щастя, миру, злагоди, добробуту.

 

             Пройшли роки, війну ж ту не забути,

             бо кожен воїн, що вернувсь живим

             згадає тих кого не повернути

             бо й вірний друг там згинув молодим.

 

 

           Науковий співробітник

           Кременецького краєзнавчого музею

           Тетяна Тернова



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь