Новини ОДПС
Щодо особливостей переходу резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах на сплату податку на прибуток підприємств на загальних підставах
Відповідно до п.п. 137.10.8 п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах, починаючи з:
а) першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому резидент Дія Сіті не відповідав вимогам п. 4 частини першої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;
б) першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку .цифрової економіки в Україні».
Таким чином, для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах ПКУ встановлює обов’язок перейти на сплату податку на прибуток підприємств на загальних підставах у разі наявності підстав, визначених у п.п. 137.10.8 п. 137.10 ст. 137 ПКУ. При цьому залежно від встановлених обставин перехід на сплату податку на прибуток підприємств на загальних підставах може здійснюватися як з першого числа року, так і з першого числа податкового кварталу.
Водночас ПКУ не обмежує право резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах повернутися на сплату податку на прибуток підприємств на загальних підставах у випадках, які не визначені у п.п. 137.10.8 п. 137.10 ст. 137 ПКУ, у тому числі з першого числа податкового кварталу.
Звертаємо увагу, що особливості відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено у п. 141.10 ст. 141 ПКУ. Зокрема, згідно з п.п. 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 Кодексу для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Зазначимо, що відповідно до п. 141.10 ст. 141 ПКУ для переходу юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування така юридична особа повинна подати Заяву про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування (далі – Заява). Форму Заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.
Необхідно врахувати, що Заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу та у разі відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах з початку нового року - не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року.
Щодо подання податкової декларації з податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток на особливих умовах, який з II кварталу перейшов на сплату податку на прибуток на загальних підставах та продовжує перебувати в реєстрі Дія Сіті
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на прибуток на особливих умовах встановлено п. 137.10 ст. 137 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 Кодексу для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік.
Разом із цим у разі переходу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток на особливих умовах на сплату податку на прибуток на загальних підставах слід врахувати таке.
У разі, якщо у платника податку за попередній річний звітний період дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) не перевищував 40 млн грн, такий платник податку після переходу на загальну систему оподаткування застосовує річний податковий (звітний) період та відповідно такий платник податку подає річну податкову декларацію з податку на прибуток, яка складається наростаючим підсумком з початку року та у якій окремо відображаються показники як за період сплати на прибуток на особливих умовах, так і за період сплати на прибуток на загальних підставах.
Проте у разі, якщо у платника податку за попередній річний звітний період дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 40 млн грн, такий платник податку після переходу на загальну систему оподаткування застосовує квартальний податковий (звітний) період та відповідно платник податку повинен подати податкову декларацію з податку на прибуток за відповідний звітний (податковий) період - півріччя звітного року, у якому платник перебуває на загальних підставах оподаткування, яка складається наростаючим підсумком та у якій відображаються показники як за період сплати податку на прибуток на особливих умовах, так і за період сплати податку на прибуток на загальних підставах.
Якщо в ПРРО неможливо зробити Z-звіт при закритті зміни
Пунктом 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Протягом однієї зміни може бути сформовано один фіскальний звітний чек/фіскальний звіт. Максимальна тривалість зміни ПРРО не повинна перевищувати 24 години.
Зміна у значенні Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
При щоденній роботі з ПРРО Z-звіт необхідно створювати щодня.
Для закриття робочої зміни особа, яка здійснює розрахункову операцію, формує засобами ПРРО фіскальний звітний чек/фіскальний звіт за таку зміну та направляє його до фіскального сервера контролюючого органу.
Протягом дня дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.
Отже, у разі якщо користувачу ПРРО доступний режим відкриття нової зміни на ПРРО, це свідчить про те, що попередня зміна закрита та фіскальний звітний чек/фіскальний звіт за таку зміну вже сформований ПРРО. .
Щодо справляння рентної плати за спеціальне використання води
Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Державна податкова служба України надала роз’яснення листом від 14.02.2023 №3254/7/99-00-04-01-01 щодо правильності обчислення, своєчасності і повноти справляння рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) та забезпечення своєчасності стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань та неподання/несвоєчасне подання податкової звітності у 2023 році.
Так, Наказ Мінфіну від 15.02.2022 №79 «Про затвердження змін до форми податкової декларації з рентної плати» (далі – Наказ №79), яким внесено зміни до форми податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.2015 №719, набрав чинності 22 березня 2022 року.
Пунктом 46.6 ПКУ визначено, що якщо внаслідок зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними формами декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для рентної плати за спеціальне використання води с квартал (п. 257.1 ПКУ), платники рентної плати подають податкову декларацію за новою формою починаючи з II кварталу 2022 року та наступні звітні періоди, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди за місцем податкової реєстрації (пп. 257.3.4 ПКУ).
Платники рентної плати за спеціальне використання води подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу за спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води (пп. 255.11.19 ПКУ).
Також органи, які видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи (пп. 258.2.5 ПКУ).
Відповідно до п. 255.1 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є первинні водокористувачі, які безпосередньо здійснюють забір води з водних об’єктів та можуть здійснювати її передачу вторинним водокористувачам.
Згідно зі ст. 42 Водного кодексу, первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.
Відповідно до ст. 49 Водного кодексу спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Отримання дозволу є обов'язковим для тих суб'єктів, які використовують воду в об’ємі від п’яти кубічних метрів на добу.
Повноваження щодо видачі дозволів на спеціальне водокористування покладено на територіальні органи центрального апарату виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства – Державне агентство водних ресурсів України.
У випадках водокористування без відповідного дозволу на спеціальне водокористування зі встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, як за понадлімітне використання (пп. 255.11.15 ПКУ). Тобто до ставок рентної плати застосовується коефіцієнт – 5 (пп. 255.11.13 ПКУ).
Строки подання податкової звітності передбачено п. 48.19 ПКУ. Зокрема, для рентної плати за спеціальне використання води звітність подають за базовий звітний (податковий) період – квартал, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Платники обчислюють суму рентної плати за спеціальне використання води наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (пп. 255.11.2 ПКУ).
Невід'ємною частиною декларації з рентної плати є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов'язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюють у додатках 5, 6 та 7 до декларації.
У додатку 5 заповнюють всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення його прокреслюють (у разі подання у паперовому вигляді) або не заповнюють (у разі подання засобами електронного зв'язку). Вартісні показники розрахунку зазначають у гривнях з копійками.
Відповідно до приміток, зазначених у додатку 5:
у графі «порядковий № декларації» зазначають номер Декларації, до якої додається цей розрахунок;
у графі «Розрахунок №» – арабськими цифрами порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання;
у рядку 1.1 – звітний (податковий) період, за який подається Декларація: квартал – I, II, III, IV та рік;
у рядку 1.2 – у разі уточнення показників раніше поданої Декларації за попередній звітний (податковий) період зазначають податковий період, що уточнюється: квартам – I, II, III, IV та рік;
у рядку 2 – код за ЄДРПОУ платника;
у рядку 3 – код територіальної громади, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 №290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 №3), на території якої знаходиться водний об’єкт;
у рядку 4 – інформація про отриманий документ на спеціальне водокористування (найменування органу, яким видано дозвільний документ, номер дозвільного документа, дата видачі – дд.мм.рррр., строк дії у роках);
у рядку 5 – «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням водного об'єкта» – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором, за місцезнаходженням водного об’єкта;
у рядку 6 – код водних об’єктів згідно з додатком 16 до Декларації. Останній розряд коду повинен бути відмінним від «0». Для кожного типу водного об'єкта заповнюють окремий розрахунок (для отримання інформації щодо кодифікації водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води слід звертатись до установи, де отримано дозвіл на спеціальне водокористування);
у рядку 7 – розмір встановленого річного ліміту використання води у куб. м згідно з отриманим дозвільним документом;
у рядку 8 – обсяг використаної води, визначеної за кодом типу водного об’єкта, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з рентної плати з початку року, в куб. м;
у рядку 8.1 – первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної води в межах установленого річного ліміту згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов'язання з початку року, в куб. м;
у рядку 8.2 – первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної понад установлений річний ліміт води згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов'язання з початку року, в куб. м;
у рядку 9 – ставки рентної плати зазначаються відповідно до пп. 255.5 ПКУ;
у рядку 10 (10.1, 10.2, 10.3 та 10.4) – коефіцієнти, що застосовуються до ставок рентної плати, відповідно до:
п. 255.6 ПКУ – 0,005 (для теплоелектростанцій із прямоточною системою водопостачання рентна плата за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату);
п. 255.7 ПКУ – 0,3 (житлово-комунальні підприємства в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення);
пп. 255.11.10 ПКУ – 2 (у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує);
пп. 255.11.13 ПКУ – 5 (у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води);
у рядку 11 – податкове зобов'язання з початку року, яке визначається за наведеною формулою в цьому рядку. При цьому до ставок рентної плати застосовують показник «V», який становить:
для водних ресурсів, що входять виключно до складу напоїв – за 1 куб. м;
для водних ресурсів для потреб рибництва – за 10 000 куб. м;
за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, шахтної, кар’єрної та дренажної води – за 100 куб. м;
у рядку 12 – податкове зобов’язання з початку року за попередній податковий (звітний) період: за І квартал, або за півріччя, або за 9 місяців;
у рядку 13 – податкове зобов'язання за податковий (звітний) квартал (рядок 11 - рядок 12);
у рядку 14 – сума податкового зобов’язання, зазначена у рядку 13 додатка 5 до раніше поданої Декларації, що уточнюється у зв'язку із самостійним виявленням помилки;
у рядку 14.1 – податкове зобов'язання, що збільшується (рядок 13 - рядок 14);
у рядку 14.2 – податкове зобов’язання, що зменшується (рядок 14 - рядок 13);
у рядку 15 – розмір штрафної санкції (десятковим дробом), що застосовується у разі заниження у раніше поданій Декларації суми податкових зобов'язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної відповідно до пп. «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ПКУ;
у рядку 16 – сума штрафу (рядок 14.1 х рядок 15);
у рядку 17 – сума пені, яка обчислюється платником із дотриманням норм пп. 129.1.3 та абзацу третього п. 129.4 ПКУ.
Отримати інформацію щодо банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. Під час звернення до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію щодо кожного виду платежу, зокрема бюджетний рахунок на поточну дату.
Також інформацію про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів.
Разом з тим платники рентної плати за спеціальне використання води для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за спеціальне використання води можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за спеціальне використання води.
На Тернопільщині підприємства виплатили працівникам майже 50 тис. грн заборгованої зарплати
З початку цього року працівники ДПС в області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників двох підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. За наслідками проведеної роботи по двох підприємствах ліквідовано заборгованість із заробітної плати в сумі 325,7 тис. грн, з податку на доходи фізичних осіб в сумі 0,5 тис. гривень. Крім того, проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з керівниками 13 підприємств, за наслідками якої 11 виплатили заборгованість із заробітної плати в сумі 49,1 тис. грн, з податку на доходи фізичних осіб – 337,2 тис. грн, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 92,9 тис. гривень.
Податківці області спільно з органами місцевої влади здійснюють контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Упродовж січня-лютого на засіданнях комісій заслухано керівників 13 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 12 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 54,8 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 66,9 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, проведено роз’яснювальну роботу з аналогічних питань по 150 підприємствах та організаціях області. За результатами проведеної роботи 135 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 1 млн 314,5 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 1 млн 502,6 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
З початку року податківці Тернопільщини виявили 50 порушень у здійсненні роздрібної торгівлі підакцизної продукції
У січні-лютому працівники ГУ ДПС у Тернопільській області провели 41 перевірку суб’єктів господарювання, які здійснюють таку діяльність. За результатами проведених перевірок встановлено 50 порушень Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів,рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, що регулюють виробництво та обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
Зокрема, зафіксовано 9 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами з полиць самообслуговування; 11 фактів реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; 4 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни; 7 фактів невидачі розрахункового документа (чек), незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів; 3 факти продажу алкогольних напоїв неповнолітнім; 3 факти продажу тютюнових виробів неповнолітнім; 8 факти ненадання документів при проведенні фактичної перевірки; 3 факти не зазначеного РРО у ліцензії; по одному факту зберігання пального без наявності ліцензії та незареєстрованого акцизного складу.
До порушників застосували фінансові санкції на суму понад 4,7 млн гривень.
Крім цього, з початку року анульовано 82 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 72 – на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
На початок березня цього року кількість діючих ліцензій становить 4437, з них – 2386 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 2051 – на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
