Новини ОДПС
Чи буде помилкою відсутність коду «6» у другій частині порядкового номеру податкової накладної?
Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються ст. 201 ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Зазначеним пунктом також визначено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної, до яких, зокрема, належить порядковий номер податкової накладної.
Згідно з п. 6 Порядку № 1307 порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:
у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;
у другій частині порядкового номера (після знака дробу), зокрема, у разі здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, зазначається код «6». За такими операціями платники податку складають окремі податкові накладні.
Таким чином, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ реквізит податкової накладної «порядковий номер податкової накладної» є обов’язковим реквізитом податкової накладної, особливості заповнення якого у разі здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, визначено пунктом 6 Порядку № 1307.
Отже, якщо за операцією з реалізації тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, платником податку складено податкову накладну, у якій у другій частині порядкового номеру не зазначено код «6», то така податкова накладна складена з порушенням норм ПКУ та Порядку № 1307.
Щодо включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій платників, що належать до управління Міністерства охорони здоров’я
Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернень платників податків, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, щодо включення державних некомерційних підприємств до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомляє наступне.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 7 Порядку контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
12 січня 2022 року набрали чинності положення Закону України від 15 грудня 2021 року №1962-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» (далі – Закон № 962), зокрема, в частині внесення змін до Господарського кодексу України (далі – ГКУ) та Закону України від 21 вересня 2006 року №185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі - Закон №185).
Відповідно до частини дев’ятої статті 73 ГКУ (з урахуванням змін, внесених Законом №185) державні унітарні підприємства можуть діяти не лише як державні комерційні підприємства або казенні підприємства, але й як: державні некомерційні підприємства.
Законом №1962 доповнено ГКУ статтями 751 «Державне некомерційне підприємство» та 752 «Особливості господарської діяльності державних некомерційних підприємств».
Згідно із статтею 751 ГКУ державне некомерційне підприємство є суб'єктом некомерційної господарської діяльності, спрямованої на досягнення соціальних та інших результатів, яке утворюється у сфері охорони здоров’я, соціальній та/або гуманітарній сферах без мети одержання прибутку і діє на підставі статуту. Майно державного некомерційного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.
Державне некомерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені у встановленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.
Державне некомерційне підприємство здійснює свою діяльність відповідно до: виробничих завдань, визначених органом, до сфери управління якого воно входить; самостійно встановлених завдань згідно з укладеними договорами щодо надання відповідних послуг; державних замовлень.
Відповідно до частини другої статті 752 ГКУ основним плановим документом державного некомерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.
Частиною восьмою статті 752 ГКУ встановлено, що джерелами формування майна державного некомерційного підприємства є: державне майно, передане підприємству на праві оперативного управління; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства; цільові кошти, виділені з Державного бюджету України; банківські кредити; частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господарської діяльності, передбаченої статутом; інші джерела, не заборонені законом. Порядок використання коштів, зазначених у цій частині, визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.
Згідно із частиною шостою статті 752 ГКУ кошти, одержані від продажу майнових об'єктів, що належать до основних фондів державного некомерційного підприємства, використовуються відповідно до затвердженого фінансового плану, якщо інше не передбачено законом. Кошти, одержані від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, зараховуються до загальною фонду Державного бюджету України.
Частиною дев'ятою статті 752 ГКУ передбачено, що забороняється розподіл прибутку (доходу) державних некомерційних підприємств.
Згідно із частиною першою статті 111 Закону №185 (з урахуванням змін, внесених Законом №185) державні некомерційні підприємства звільнені від сплати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету Україна. Тобто, від сплати частини чистого прибутку (доходу) на користь держави як власника.
Враховуючи викладене, у разі утворення державних некомерційних підприємств в порядку, визначеному ГКУ, Законом №185 та дотримання ними вимог, встановлених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ, такі підприємства, можуть бути включені контролюючим органом до Реєстру.
Про це йдеться у листі ДПС України від 11.04.2023 №7766/7/99-00-04-03-02-07
Все більше представників бізнесу Тернопільщини обирають програмні реєстратори розрахункових операцій
Станом на початок квітня на території Тернопільської області зареєстровано 9970 реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, 4012 класичних касових апаратів та 5958 програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Так, програмні РРО для проведення готівкових розрахунків на Тернопільщині використовують все більше представників бізнесу – 4330 приватних підприємців та 149 юридичних осіб. У березні цього року платниками податків зареєстровано 213 програмних РРО, скасовано ж – 93.
Окрім програмних реєстраторів розрахункових операцій, бізнес Тернопільщини у своїй роботі використовує також і класичні касові апарати. Так, станом на початок березня РРО на Тернопільщині використовують 418 юридичних осіб та 2363 фізичних особи.
Тернопільщина: до державного й місцевих бюджетів платники області спрямували понад 48 млн гривень акцизного податку
Упродовж січня-березня цього року до місцевих бюджетів області надійшло 20,9 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Зокрема, 14,5 млн грн надійшло від продажу алкогольних напоїв, 5,7 млн грн – від продажу пива та 715 тис. грн від реалізації тютюнових виробів.
Нагадаємо, що відповідно до норм Бюджетного кодексу акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зараховується до міських, селищних, сільських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Ставка цього податку визначена в розмірі 5 відсотків із кожної одиниці проданої алкогольної продукції чи тютюнового виробу.
До державного ж бюджету суб’єкти господарювання області за три місяці цього року спрямували 27,5 млн грн акцизного податку, а це майже удвічі більше очікуваної суми надходжень. Варто зазначити, що на території Тернопільської області здійснюють діяльність 16 підприємств-виробників підакцизної продукції, які є платниками акцизного податку до державного бюджету.
Структуру акцизного податку до державного бюджету складають надходження:
- від виробництва горілчаної продукції – 24 млн грн;
- від виробництва пива – 3,4 млн грн;
- від виробництва спирту – 133,3 тис. грн;
- від виробництва електроенергії – 3 тис. гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
