Новини ОДПС
Чи застосовуються штрафні санкції до суб’єктів господарювання, які на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями здійснюють торгівлю алкогольними напоями (в т. ч. пивом) в кіосках, палатках тощо без обмеження площі?
Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) визначено, що місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м., обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Згідно з п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ будівлі – земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.
Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 «Торгівля роздрібна та оптова. Терміни та визначення понять», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 № 130 «Про затвердження національних стандартів України, зміни до національного стандарту, національної зміни до міждержавного стандарту, поновлення чинності міждержавного стандарту та скасування нормативних документів», встановлено, що:
торговельний об’єкт – це майновий комплекс, який займає окрему капітальну споруду або який розміщено в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди та має приміщення для провадження торговельної діяльності;
торговельна зала – це торговельне приміщення крамниці для показування, вибирання товарів та обслуговування покупців, яке охоплює площу для розміщування торговельно-технологічного устаткування, вузлів розрахунку, робочих місць продавців та площу для покупців;
павільйон – це торговельний об’єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організування продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців;
палатка; намет – це торговельний об’єкт складанно-розбірної конструкції для організування роздрібного продажу товарів, без торговельної зали для покупців, на одне або кілька робочих місць із товарним запасом на один день торгівлі;
кіоск; ятка – це торговельний об’єкт для організування роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщування запасу товарів;
лоток; рундук – це торговельний об’єкт для організування роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їхнього викладання відкритого пристосування складанно-розбірної конструкції, легкопереміщуваної з місця на місце.
Відповідно до ст. 15 прим. 3 Закону № 481 забороняється продаж, зокрема, алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі.
Статтею 17 Закону № 481 встановлено, що до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог ст. 15 прим. 3 – 6800 гривень.
Отже, штрафні санкції за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях торгівлі відповідно до ст. 17 Закону № 481 застосовуються до суб’єктів господарювання, які на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями здійснюють:
продаж пива з лотків, розкладок, стендів, у палатках та інших пунктах продажу товарів, які розташовані поза торговими приміщеннями (будівлями) та не обладнані реєстраторами розрахункових операцій;
продаж алкогольних напоїв (крім пива) в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо без обмеження площі.
Крім того, повідомляємо, що відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 зокрема, щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.
Хто з підприємців може не застосовувати касові апарати?
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що з 1 серпня цього року відповідальність за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовується не тільки до торгівців підакцизними товарами, а й до суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор. А з 01.10.2023 відповідальність буде застосовуватись до всіх категорій платників податків, що здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Проте є й винятки. Так, нові правила застосування РРО не стосуються:
- платників єдиного податку І групи ( річний дохід – до 167 МЗП);
- фізосіб, які продають на ринку текстиль, вживані речі, продукти власного підсобного господарства.
Окрім цього, уряд звільнив від використання касових апаратів підприємців, які ведуть роздрібну торгівлю у сільській місцевості. Однак тут теж є свої винятки, тому використовувати РРО у селі необхідно за умови, якщо:
- одночасно ведеться торгівля підакцизними товарами;
- йдеться про дистанційну торгівлю, зокрема, через Інтернет;
- сільрада та рада ОТГ ухвалила рішення про обов'язкове використання РРО.
Фіскалізації також не підлягають розрахунки, здійснені з використанням реквізитів поточних рахунків, відкритих в установах банків.
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що отримати консультації щодо встановлення, реєстрації та використання РРО та ПРРО платники податків можуть у будь-якій податковій інспекції Тернопільської області.
До бюджету від підприємств Тернопільщини надійшло 18,6 млн грн екологічного податку
За сім місяців цього року суб’єкти господарювання Тернопільщини, які здійснюють викиди забруднюючих речовин, перерахували до бюджетів усіх рівнів 18,6 млн грн екологічного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження зросли на 5,4 млн гривень.
Із загальної суми до спеціального фонду місцевих бюджетів спрямовано 5 млн 53 тис. гривень.
Нагадаємо, що екологічний податок – це загальнодержавний обов'язковий платіж, який справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
