Новини ОДПС
Чи необхідно СГ застосовувати РРО або ПРРО, якщо товар продається покупцю на умовах післяплати із використанням служб доставки?
При відправці продавцями товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при, або до передачі його експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових актів, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами.
Водночас відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.
Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з передачі майна на безоплатній основі за договором позики?
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
Таким чином, безоплатна передача майна на підставі договору позики підлягає оподаткуванню ПДВ.
Тернопільщина: на соціальні гарантії надійшло майже 4,7 млрд гривень
Упродовж восьми місяців цього року суб’єкти господарювання області сплатили 4 млрд 694,2 млн грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун. Він додав, що порівняно з аналогічним періодом 2022 року сплата зросла на 645 млн гривень.
Лише у серпні наші краяни спрямували до бюджету 558,7 млн грн єдиного внеску.
Зауважимо, що єдиний внесок є джерелом наповнення фондів соціального страхування, з яких здійснюються виплати пенсій, забезпечуються соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань. Несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний, а з січня 2023 року це – 1474 гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
