Новини ОДПС
ФОПу бути платником ЄП першої групи заборонено при торгівлі товарів в магазині, що розташований на ринку
Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Згідно з абзацом третім п. 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 зі змінами та доповненнями (далі – Правила № 57), торговельне місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.
Для потреб і зручностей продавців і покупців на території ринку або поруч можуть відкриватися магазини, підприємства громадського харчування, побутового обслуговування, телефонного зв’язку, каси продажу квитків на транспорт, готелі (п. 10 Порядку № 57).
Усі торговельні місця позначаються номерами (п. 15 Правил № 57).
Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість (п. 20 Правил № 57).
Водночас відповідно до п. 2 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 29 липня 2009 року № 868 зі змінами та доповненнями, під терміном «ринок» розуміється об’єкт торгівлі, на території якого суб’єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об’єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.
Об’єкти торгівлі, які функціонують як гіпермаркети, торговельні центри, універмаги, універсами, супермаркети, міні-маркети, магазини, крамниці, є відокремленими капітальними спорудами та мають окрему поштову адресу, до ринків не належать.
Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи, оскільки об’єкт торгівлі, який функціонує як магазин є відокремленою капітальною спорудою та не належить до ринку.
Чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?
Відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.
Щодо адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку
Державна податкова служба України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку та забезпечення податкового контролю повідомляє таке.
08 вересня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 липня 2023 року за № 1226/40282 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.07.2023 № 408 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 липня 2023 року за № 1280/40336) (далі – наказ № 366), яким викладено у новій редакції форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).
Наказ № 366 виданий з метою реалізації положень законів України:
від 13 липня 2021 року № 1630-ІХ «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі – Закон № 1630);
від 16 листопада 2022 року № 2761-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 2761);
від 01 грудня 2022 року № 2792-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб’єктів державного сектору економіки» (далі – Закон № 2792);
постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Постанова № 718).
Так, Законом № 1630 внесено зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-У «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185) у частині доповнення:
статті 11 положеннями щодо особливостей розрахунку дивідендів на державну частку, що відраховуються до державного бюджету, та зменшення чистого прибутку акціонерного товариства, утвореного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», на суму прибутку (доходу), що виникла в результаті сплати йому внесків та дивідендів, за умови використання зазначених коштів на цілі, визначені законом;
статті 111 положеннями, що передбачають зменшення чистого прибутку Державного концерну «Укроборонпром» (з якого розраховується та сплачується до бюджету частина чистого прибутку (доходу)) на суму прибутку (доходу), що виникла в результаті сплати йому внесків та дивідендів, за умови використання зазначених коштів на цілі, визначені законом.
Законом № 2761 викладено у новій редакції абзац третій частини п’ятої статті 11 Закону № 185, яким передбачено особливості обчислення чистого прибутку, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, для господарських товариств енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а також господарських товариств енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.
Крім того, Законом № 2792 доповнено розділ II «Прикінцеві положення» Закону України від 03 березня 2022 року № 2116-ІХ «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів» пунктом 3, згідно з яким чистий прибуток господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму доходів або збільшується на суму витрат, що виникли у звітному періоді у зв’язку з отриманням об’єктів права власності російської федерації (далі – рф) та її резидентів відповідно до цього Закону, та/або зменшується на суму боргу, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності рф та її резидентів відповідно до цього Закону і який вважається погашеним із дня набрання чинності законом про затвердження Указу Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності рф та її резидентів.
З метою приведення форми Розрахунку у відповідність до положень Законів № 1630, № 2792 та Постанови № 718 форма доповнюється додатковими відмітками у полях 9 та 10, а саме:
«Державний концерн «Укроборонпром», державне унітарне підприємство, у тому числі казенне підприємство, що є учасником Державного концерну «Укроборонпром», підприємство, утворене в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або виділу у значенні статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (поле 9);
«Акціонерне товариство, утворене шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром» у значенні статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності»» (поле 10);
«Платник, що подає Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації» (поля 9 та 10);
«Платник, що подає Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у зв’язку з коригуванням або уточненням показників, пов’язаним зі зміною нормативу відрахування» (поля 9 та 10).
Більш детально про зміни в основній частині форми Розрахунку йдеться у листі від ДПС України 18.09.2023 №23127/7/99-00-21-02-01-07.
Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі. Звертаємо увагу, що у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Понад 10 млн грн донараховано бізнесу Тернопільщини за порушення у сфері обігу підакцизних товарів
З початку цього року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 282 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним.
За результатами проведених перевірок встановлено 303 порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, що регулюють виробництво та обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
Зокрема, 57 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами з полиць самообслуговування; 45 фактів невидачі розрахункового документа, незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів; 39 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни; 31 факт реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; 29 фактів ненадання документів при проведенні фактичної перевірки; 17 фактів реалізації дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби; 15 фактів торгівлі через РРО не зазначений у ліцензії; 11 фактів продажу алкогольних напоїв неповнолітнім; 9 фактів здійснення розрахункових операцій через програмний РРО без зазначення коду товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів; 9 фактів торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії; 7 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими, за встановлені максимально роздрібні ціни; 7 фактів продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці у підприємстві, що немає статусу підприємства громадського харчування; 6 фактів продажу тютюнових виробів неповнолітнім; 7 фактів зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка; 2 факти торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії; 2 факти незареєстрованого акцизного складу; та інші поодинокі порушення.
Внаслідок перевірок підприємцям донараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму понад 10 млн гривень.
Анульовано 527 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі 290 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 237 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
