Новини ОДПС
Застосовування РРО та/або ПРРО при наданні послуг таксі
Починаючи з 01.01.2022 припинено дію пільги щодо незастосування платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО), встановлену п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України.
На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг зобов’язані проводити розрахунки за них через РРО та/або ПРРО та надавати таким споживачам послуг розрахункові документи встановленої форми та змісту.
Поряд з тим, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) передбачено, що суб’єктів господарювання, які не здійснювали діяльності з продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти чи у сфері організації та проведення азартних ігор, звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), вчинені ними у період з 01.01.2022 до 01.10.2023.
Також Законом № 3219-IX для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку та тих, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, передбачено ряд інших пом’якшень, зокрема, зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій з 100 – 150 відс. до 25 – 50 відс. вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно, надано право у розрахункових документах зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Водночас з 01.10.2023 до суб’єктів господарювання, у тому числі фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО та/або ПРРО, можуть застосуватись штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону № 265.
Окупована територія або територія, на якій ведуться (велися) бойові дії: нюанси реєстрації РРО/ПРРО
Процедура реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317).
Відповідно до п. 3 глави 2 розд. II Порядку № 547 реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Пунктом 1 розд. ІІ Порядку № 317 встановлено, що ДПС веде реєстр ПРРО (далі – Реєстр) в електронному вигляді. До Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів кваліфікованих або удосконалених електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.
Реєстрація РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – заява № 1-РРО) (п. 4 глави 2 розд. ІІ Порядку № 547), реєстрація ПРРО – на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – заява № 1-ПРРО) (п. 3 розд. ІІ Порядку № 317).
Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна у електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.
Обробка поданих заяв здійснюється автоматично засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Про результат обробки заяви, реєстрацію РРО/ПРРО суб’єкту господарювання повідомляється у Електронному кабінеті.
Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві №№ 1-РРО/1-ПРРО, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об’єкт оподаткування, відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), або наявність відомостей згідно з повідомленням про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) про те, що відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання, є підставою для відмови в реєстрації РРО/ПРРО.
РРО/ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 547), дані про господарську одиницю внесені до Реєстру щодо такого ПРРО (п. 2 розд. IV Порядку № 317).
У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування, код території, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці, які заповнюються згідно з даними Повідомлення за ф. № 20-ОПП, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.
Назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку згідно з п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, із змінами та доповненнями (далі – Положення).
Абзацом третім п. 2 розд. І Положення визначено, що господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
У разі зміни адреси господарської одиниці, де використовується РРО/ПРРО, здійснюється перереєстрація РРО/ПРРО.
Для перереєстрації РРО надаються заява № 1-РРО та реєстраційне посвідчення, для перереєстрації ПРРО – заява № 1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація».
Отже, першоджерелом даних щодо адреси місцезнаходження господарської одиниці заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО, що подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу у встановленому порядку для реєстрації РРО/ПРРО, є відомості щодо об’єкта оподаткування, що є місцем здійснення господарської діяльності та/або місцем проведення розрахунків, який взято на облік в контролюючих органах відповідно до поданого Повідомлення за ф. № 20-ОПП.
Виходячи з зазначеного, суб’єкт господарювання, незалежно від свого фактичного місця перебування, може подати заяву в електронній формі для реєстрації РРО/ПРРО за умови, що інформація щодо господарської одиниці, на яку реєструється РРО/ПРРО, як про об’єкт оподаткування наявна в контролюючому органі і такий об’єкт оподаткування не закритий та експлуатується.
Про заборону здійснювати продаж (реалізацію) криптовалюти платниками єдиного податку другої-третьої груп (крім е-резидентів)
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПКУ фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Підпунктом 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи, визначено п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Так, відповідно до частини другої п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність з обміну іноземної валюти.
Згідно з п. 5 частини першої ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями іноземна валюта – це:
а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;
б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті;
в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.
На сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.
З метою врегулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначення прав та обов’язків учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів на сьогодні прийнято Закон України від 17 лютого 2022 року № 2074-IX «Про віртуальні активи», який набере чинності з дня набрання чинності змін до ПКУ щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.
Отже, фізична особа – підприємець платник єдиного податку другої – третьої груп може перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
З метою уникнення порушень щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізична особа – підприємець платник єдиного податку другої – третьої груп не може здійснювати продаж (реалізацію) криптовалюти.
Юристи податкової служби Тернопільщини відстояли в судах 112,3 млн грн на користь держави
З початку року на розгляді у судах різних інстанцій перебувало 1007 справ на суму 977,7 млн гривень. Розглянуто 366 справ на суму 540,5 млн грн, з яких на користь ГУ ДПС області – 228 справ (у тому числі немайнові спори) на суму 112,3 млн грн, на користь платників податків – 138 справ на суму 428,2 млн гривень.
Із загальної кількості справ, що у звітному періоді перебували (перебувають) на розгляді в судах різних інстанцій, одну з ключових категорій становлять справи за позовами платників податків до органів ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень – 203 справи на суму 634,4 млн гривень. Відтак розглянуто 86 таких справ на суму 452,5 млн грн, з них 37 справ на користь органів ГУ ДПС області на суму 25,8 млн гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
