Новини ОДПС
Чи застосовують РРО та/або ППРО та на яку суму проводять операції ФОП – платники ЄП, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.
При цьому, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами незалежно від обсягу доходу зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
Водночас через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума коштів, отримана за такими договорами, тобто як сума вартості товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Чи має право контролюючий орган протягом дії карантину та воєнного, надзвичайного стану в Україні проводити перевірки за період, який перевищує 1095 днів?
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Слід зазначити, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (абзац одинадцятий п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким внесено зміни, зокрема, до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо відновлення перебігу строків проведення перевірок.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ випадків, зокрема, строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок.
Таким чином контролюючий орган протягом дії карантину та воєнного, надзвичайного стану в Україні має право проводити перевірки встановлені п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період, який перевищує 1095 днів, оскільки строки давності, визначені ст. 102 ПКУ, збільшуються на період починаючи з дати дії карантину до набрання чинності Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».
Додатково інформуємо, що відповідно до п.п. 102.3.2 п. 102.3 ст. 102 ПКУ, відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.
Для студентів ЗУНУ провели екскурсію в Головному управлінні ДПС в області
Днями студенти Західноукраїнського національного університету побували на цікавій та пізнавальній екскурсії у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Спершу гості установи ознайомилися з історією виникнення податків, особливостями їх функціонування та становленням податкової системи на різних етапах історичного розвитку нашої держави, з сьогоденням та минулим податкової служби Тернопільщини в Музеї податкової служби. Даний музей уже 10 років функціонує в приміщенні відомства. Студенти з допитливістю розглядали експонати музею, серед яких, окрім документів та архівних фото, є також обчислювальна техніка різних періодів, паперові гроші, монети. Головна державна інспекторка сектору інформаційної взаємодії ГУ ДПС в області Інеса Мендрунь продемонструвала відвідувачам музею типове робоче місце податківця 50-х років минулого століття, форму працівників податкової, а також точну срібну копію старовинної гривні 11-13 століть, яка неабияк зацікавила студентів.
Після цього гості відомства побували в Центрі обслуговування платників при Тернопільській ДПІ. Вони ознайомились із роботою центру, переліком адмінпослуг, розглянули інформаційні стенди та зразки заяв. Начальник Тернопільської ДПІ Володимир Гузенков коротко ознайомив молодь із останніми змінами у податковому законодавстві, розповів про електронні сервіси ДПС, та, зокрема, про новий додаток для смартфонів «Моя податкова».
Майже 373 мільйонів гривень військового збору спрямували жителі Тернопільщини на обороноздатність країни
Упродовж січня-вересня цього року до бюджету надійшло 372,9 млн грн військового збору. Надходження перевищили показник дев’яти місяців минулого року на 40,3 млн гривень.
Лише у вересні наші краяни сплатили 44,5 млн грн «патріотичного» збору.
Принагідно нагадуємо, що військовий збір запроваджено в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії. Ставка цього платежу становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
