Новини ОДПС
Протягом якого терміну комісією центрального рівня приймається рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ та які дії платника у разі його неотримання?
Відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165) за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Згідно з п. 14 Порядку № 1165 за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений п. 12 Порядку № 1165, надсилає засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» платнику податку відповідні рішення (додатки 5 – 7) в електронний кабінет.
Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 12 Порядку № 1165, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 16 Порядку № 1165).
Чи необхідно суб’єкту господарювання застосовувати РРО/ПРРО, якщо товар продається покупцю на умовах післяплати із використанням служб доставки?
При відправці продавцями товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при, або до передачі його експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно-правових актів, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Водночас відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а фізична особа підприємець – суб’єкт господарювання у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.
Які дії СГ, якщо при першій реєстрації КОРО на господарську одиницю була заповнена реєстраційна заява ф. № 1-КОРО без інформації про РК?
Якщо при першій реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на господарську одиницю суб’єкт господарювання заповнив Заяву про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО, ідентифікатор J/F1311305) та зареєстрував КОРО без інформації про розрахункову книжку (далі – РК), однак в подальшому потрібно зареєструвати РК до цієї КОРО, то в такому випадку необхідно здійснити наступні дії:
в графі «номер розрахункової книжки, яка реєструється (перереєструється)» розділу 6 «Дані щодо книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки» реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО зазначити фіскальний номер КОРО та в кінці додати літеру «г» (як приклад: 7000ХХХХХХг) та через дріб вказати цифру «1».
Після цього потрібно заповнити дані щодо серії та номеру засобу контролю РК та кількості аркушів.
Відбулася «гаряча лінія» з особливостей повернення зі спрощеної системи з особливостями оподаткування платниками податку на прибуток
У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» платники податків отримали відповіді щодо особливостей повернення на довоєнну систему оподаткування. На запитання платників податків відповідала заступниця начальника управління – начальниця відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольга Кондратюк.
З 1 серпня 2023 року юридичні особи, які скористалися спрощеною системою з особливостями оподаткування, мали повернутися на попередню систему оподаткування. Саме під час телефонного спілкування посадовиця й зауважила, що з метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції пункту 4-1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положення» ПКУ. Важливо, що дана норма застосовується до операцій, що почали здійснюватися з 1 серпня 2023 року.
Під час годинного спілкування мова йшла про збільшення та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Окрема увага приділена була авансовим оплатам, визначенні вартості необоротних активів для цілей податкової амортизації.
Запитували й про особливості складання декларації з податку на прибуток підприємств, визначення податкового звітного періоду та обсягу річного доходу, визначення різниці по нарахуванні роялті.
Ольга Кондратюк зауважила, що тепер для розрахунку амортизації враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу на сплату єдиного податку та під час сплати такого єдиного податку, яка визначається, як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 ПКУ.
Посадовиця зауважила, що скасовано делегування повноважень КМУ на визначення переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг на потреби оборони держави.
Кожному платнику, який зателефонував на «гарячу лінію», надано повну та вичерпну відповідь.
«Моя податкова» - ще один крок до цифрової податкової у цифровій державі!
Android: https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua
iOS: https://apps.apple.com/.../%D0%BC%D0%BE.../id6450752527...
Майже 700 млн грн податку на прибуток сплатили підприємства Тернопільщини
За 9 місяців цього року платники податків – юридичні особи Тернопільщини сплатили до Зведеного бюджету України 694,9 млн грн податку на прибуток підприємств. Ця сума перевищує минулорічні показники за аналогічний період на 283,9 млн грн, тобто на 69 відсотків.
При цьому до державного бюджету підприємства перерахували 624,6 млн грн податку на прибуток, а до бюджетів територіальних громад – 70,3 млн гривень.
Упродовж січня-вересня цього року до загального фонду зведеного бюджету платники також спрямували 10 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій.
Нагадаємо, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено статтею 137 Податкового кодексу України. Платіж нараховується платником самостійно. Базова ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
