Новини ОДПС
З якої графи повідомлення за ф. № 20-ОПП слід переносити інформацію до поля «Назва господарської одиниці» розд. 3 реєстраційних заяв за ф. №№ 1-РРО/ф. № 1-ПРРО?
Суб’єкти господарювання повинні переносити інформацію з графи 4 «Найменування об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями) до поля «Назва господарської одиниці» розд. 3 Заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями) та Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями).
Щодо використання програмного РРО під час реалізації пального
Державна податкова служба інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 3 Закону № 265 (у редакції Закону України від 01.12.2020 № 1017-IX) використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Необхідно зазначити, що термін «пальне» наведений у Податковому кодексі України (далі – ПКУ), – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (підпункт 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Щодо можливості зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалася до переходу на спрощену систему оподаткування
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Показник рядка 04 «Об’єкт оподаткування» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.
Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Поряд з цим, п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.
Слід зазначити, що оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, абзацом четвертим п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному п. 140.4 ст. 140 ПКУ.
Оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та з 01 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств, здійснюється з урахуванням особливостей визначених п.п. 9 прим. 1.3 п.п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з підпунктами 9 прим. 1.3.1 та 9 прим. 1.3.2 п.п. 9 прим. 1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік, не перевищує 40 млн. грн., у 2023 році встановлюється річний звітний період.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік, перевищує 40 млн. грн., у 2023 році встановлюється базовий квартальний звітний період.
Таким чином платник податку на прибуток, який повернувся зі спрощеної системи оподаткування (єдиний податок за ставкою 3 або 5 відс.), сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період. Тому, такий платник податку на прибуток, який повернувся зі спрощеної системи оподаткування (за ставкою 3 або 5 відс.), не має права зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалася у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.
Що стосується платника податку на прибуток, який тимчасово використовував особливості встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (єдиний податок за ставкою 2 відс.), то такий платник після повернення на загальну систему (у т. ч., якщо повернення відбулося в наступному році) має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалася у нього до переходу на спрощену систему оподаткування.
Підприємцям Тернопільщини відшкодували понад 1,6 млрд грн податку на додану вартість
Упродовж січня-вересня цього року 162 суб’єкти господарювання краю заявили про бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Заявлена платниками до повернення сума склала 1 млрд 479 млн гривень. До порівняння, за аналогічний період минулого року заявлена до відшкодування сума становила 542 млн гривень.
Станом на початок жовтня суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам Тернопільщини з державного бюджету відшкодовано, з урахуванням перехідних залишків попередніх періодів, 1 млрд 655 млн грн податку на додану вартість.
За результатами проведених перевірок податковими органами області цьогоріч упереджено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на 55,7 млн гривень.
На початок жовтня загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становив 218 млн гривень, оскільки 202 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами податкового законодавства, а 16 млн грн – у судовому та адміністративному розглядах.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
