Новини ОДПС
В якій валюті складається Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт за кордон, якщо повернення невикористаних коштів працівником здійснюється в іноземній валюті?
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).
Відповідно до п. 42 розділу VI Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2, із змінами та доповненнями, резиденти – юридичні особи і фізичні особи – підприємці, представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.
Згідно з п. 5 розділу IІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59), підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.
Відповідно до п. 17 розділу ІІІ Інструкції № 59 після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати Звіт про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт). Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником (у грошових одиницях, у яких було надано аванс) на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку, а у разі отримання авансу готівкою сума надміру витрачених коштів підлягає поверненню працівником до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації, на які законодавством покладено завдання і повноваження з розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності.
Звіт подається підзвітною особою за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.05.2023 № 239). Разом із Звітом подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість оплачених витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).
Строки подання Звіту встановлені у п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. При цьому суми невитрачених коштів повертаються платником податку в касу або зараховуються на банківський рахунок підприємства до чи під час подання Звіту.
Пунктом 19 розділу III Інструкції № 59 передбачено, що під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджено документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти – зважаючи на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.
Враховуючи викладене, Звіт складається у національній валюті України за крос-курсом, розрахованим за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту. При цьому сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на банківський рахунок підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у встановленому законодавством порядку.
Інформація щодо часток для зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального
Відповідно до п. 4 Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1427 (далі – Порядок № 1427) ДПС двічі на рік визначає відповідно до п. 3 Порядку № 1427 частки для зарахування частини акцизного податку до бюджетів місцевого самоврядування (далі – частки) у розрізі бюджетів місцевого самоврядування з урахуванням актуального довідника місцевих бюджетів, оприлюднює такі частки на своєму офіційному сайті та надає їх Казначейству згідно із структурою та форматом даних, передбаченими відповідним протоколом обміну інформацією між ДПС та Казначейством, не пізніше 15 січня та 15 липня.
Інформація щодо часток для зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Діяльність/Інформація щодо обсягу проданих через РРО підакцизних товарів у розрізі КОАТУУ/Інформація щодо часток для зарахування до бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального.
На підставі якого документа можна провести через РРО/ПРРО операцію повернення товарів у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки?
Відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) проводиться одночасно з розрахунковою операцією.
Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
Таким чином, у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ програмного РРО, в яких такі товари ідентифіковані.
При цьому, обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.
Суб’єкту господарювання жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень.
Нещодавно говорили у податковій області про електронні сервіси, сплату податків –через мобільний застосунок
На сьогодні важливо для суб’єкта господарювання бути поінформованим щодо змін податкового законодавства, можливостей сплати податків онлайн, впровадження нових сервісів від ДПС. Саме на цю тематику і відбулася «гаряча лінія», під час якої заступниця начальника Марія Мельник відповіла на запитання платників податків.
Основний акцент під час телефонного спілкування посадовиця робила на новаціях податкового законодавства, запроваджених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Цим Законом, зокрема, передбачено поступовий перехід країни на довоєнне оподаткування.
Марія Мельник зазначила додзвонювачам, що обов’язкове застосування РРО чи ПРРО передбачено ще з 1 січня 2022 року для усіх суб’єктів господарювання, окрім платників першої групи спрощеної системи оподаткування. За непроведення фіскалізації або проведення її з порушеннями до торгівців застосовуватимуть штрафні санкції, розмір яких залежатиме від кількості зафіксованих порушень та виду проданого товару і становитиме від 25% до 50%. Для тих підприємців, які продають підакцизні товари, – 100 та 150%.
Телефонували, щоб запитати про відновлення обов’язкової сплати єдиного податку та про розширення кола дозволених перевірок, які здійснюють контролюючі органи. Тож, щоб під час перевірок у суб’єктів господарювання не виникало неприємних несподіванок у вигляді податкових донарахувань, посадовиця радить працювати виключно в правовому полі.
Крім того, цікавилися особливостями визначення та сплати мінімального податкового зобов’язання, електронні сервіси від ДПС.
Як розповіла Марія Мельник, на сьогодні доступний мобільний застосунок «Моя податкова», який можна завантажити на телефони як на платформі Android, так і iOS. «Моя податкова» – це простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян, а також сплати податків з використанням платіжних систем. Тут можна отримати інформацію про адресу реєстрації та фактичне місце проживання; обʼєкти оподаткування; обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР); стан розрахунків з бюджетом.
У додатку доступні функції направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів та подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка). Також доступні квитанції; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків; інформація з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору; листи контролюючого органу.
Частина сервісів застосунку доступні без ідентифікації: перевірка чека, пошук акцизної марки, дані з реєстру платників ПДВ, єдиного податку. Інші сервіси доступні після ідентифікації будь-яким файловим КЕП або хмарним КЕП – ДіяПідпис, SmartID від Приватбанку та інші.
Додзвонювачі отримали фахові відповіді на всі запитання щодо заявленої тематики.
Майже 6 млрд грн податку на доходи фізосіб спрямували до бюджету платники Тернопільщини
Упродовж дев’яти місяців цього року до зведеного бюджету від платників області надійшло 5 млрд 969,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно із аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 25% або ж на понад 1,2 млрд гривень.
Більшу частину загальних надходжень, що становить 4 млрд 705,3 млн грн, перераховано до місцевих бюджетів. Це на 941,6 млн грн більше, ніж за 9 місяців торік. Ще майже 1,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб отримав державний бюджет. Ця сума на 256,8 млн грн перевищує надходження ПДФО до держбюджету аналогічного періоду минулого року.
Варто зазначити, що податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів, а відповідно фінансового забезпечення територіальних громад, розвитку їхньої інфраструктури. Запорукою позитивної динаміки у сплаті ПДФО є сумлінне ставлення більшості представників бізнесу Тернопільщини до офіційного працевлаштування та своєчасного перерахування податків і зборів із заробітної плати.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
