Новини ОДПС
Cтавки ПДФО для оподаткування доходів фізосіб – резидентів, що отримані від продажу протягом року декількох об’єктів житлової нерухомості
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Відповідно до абзацу четвертого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом – платником податку від продажу декількох об’єктів житлової нерухомості:
- квартири не отриманої у спадщину, у власності менше трьох років (перший продаж) – оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс.;
- квартири отриманої у спадщину (другий продаж) – не оподатковується податком на доходи фізичних осіб;
- квартири отриманої у спадщину (третій і наступні продажі) – оподатковується за ставкою 5 відсотків.
Строки оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, якщо до подання позовної заяви не проводилася/проводилася процедура адміністративного оскарження?
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі – КАСУ).
Згідно із частиною першою ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами.
Відповідно до частини другої ст. 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою ст. 122 КАСУ передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини четвертої ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Отже, якщо платник не скористався правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в шестимісячний строк з дня отримання платником такого рішення від контролюючого органу.
Якщо платник скористався правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в:
тримісячний строк – за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
шестимісячний строк за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення платника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Гаряча лінія 18.10.2023 р. з 10:00 до 11:00 год.
Податкова знижка: витрати, що можуть повернути у податковій
Нещодавно в. о. начальника управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Віктором Орнатовським проведено сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія» щодо отримання громадянами податкової знижки.
Під час сеансу телефонного зв’язку найбільша кількість питань стосувалися податкової знижки на навчання дитини. Віктор Орнатовський поінформував, що подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які, зокрема, понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення. Таким чином, право на отримання податкової знижки мають або платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені). При цьому однією з умов для отримання податкової знижки є те, що загальна сума такої знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не має перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності).
Посадовець зауважив, що для оформлення податкової знижки необхідні такі основні документи: копія паспорта; довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку; довідка про заробітну плату, отриману протягом звітного року; копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо); документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї.
Запитували додзвонювачі і про право скористатися податковою знижкою за витратами 2022 року, здійсненими на оплату послуг з лікування, де податківець відзначив, що за наслідками минулого року платникам податку не надається.
Багато запитань надійшло щодо права внутрішньо переміщеної особи включити до податкової знижки сплачені протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), чи включаються до складу податкової знижки платника ПДФО суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям тощо.
Фахівець звернув увагу, що подати декларацію можна через Електронний кабінет платника (https://cabinet.tax.gov.ua/) при наявності електронного цифрового підпису.
Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали відповіді на всі запитання, які їх цікавили.
На Тернопільщині працівники отримали понад 12 млн грн заборгованої зарплати
З початку року працівники територіальних органів ДПС у Тернопільській області провели індивідуальну роз’яснювальну роботу із керівниками 58 підприємств, за наслідками якої 51 з цих підприємств погасили заборгованість із заробітної плати на суму 9,7 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – понад 2 млн грн, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – понад 2,8 млн гривень.
Окрім цього, на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників шести підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Внаслідок проведеної роботи по усіх підприємствах ліквідована заборгованість із заробітної плати на суму понад 2,4 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – на суму 457,4 тис. грн, з єдиного соціального внеску – на 1,1 млн гривень.
Також проводиться контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. У цьому році на засіданнях комісій заслухано керівників 101 підприємства, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному, чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 90 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Завдяки цьому до бюджету надійшло 880,5 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 611,7 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Проведена роз’яснювальна робота з аналогічних питань й по 482 підприємствах та організаціях області. В результаті проведеної роботи 445 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. До бюджету надійшло понад 6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та майже 6,3 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління у Тернопільській області
