Новини ОДПС
Яким чином покупець може ініціювати подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, у разі зупинення їх реєстрації в ЄРПН?
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 ( далі – Порядок № 520).
Відповідно до п. 5 Порядку № 520 подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;
отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п. 6 Порядку № 520).
Відображення у розрахункових документах РРО/ПРРО інформації щодо оплати товарів частинами
При продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.
Як приклад, у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.
Примітка: також може бути зазначений будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях до такого чеку рекомендується зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).
Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.
Примітка: Програмування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО)/програмного РРО з метою відповідної візуалізації фіскальних касових чеків, які ними створюються, та правильного відображення інформації про здійснені суб’єктами господарювання розрахункові операції, має відбуватись відповідно до «Технології зберігання і збору даних РРО для ДПC. Протоколу передачі інформації» та/або АРІ фіскального сервера.
У випадку повернення товару, що був придбаний на умовах оплати частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу.
Аналогічно, але у зворотній послідовності мають створюватись чеки, в межах яких спочатку відбувається отримання товару (без оплати або часткова оплата), а потім відбувається погашення заборгованості за такими операціями.
У такому випадку навпаки, саме перший чек повинен мати номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні мають містити інформацію про суть операції, що здійснюється: «часткова оплата», «повна оплата» тощо (свідчить про необмежену кількість варіантів зазначення суті операції), та мати посилання на товар, у межах продажу якого формуються такі чеки або артикул (код), та/або реквізити першого чеку, де у спосіб, дозволений законодавством, зазначена назва товару, що реалізується.
При цьому, лише наведені вище правила формування фіскальних касових чеків, окрім повної відповідності вимогам законодавства, забезпечать поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надасть можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.
Крім того, для платників податку на додану вартість (далі – ПДВ), у чеках на отримання «авансу» має відображатися інформація щодо нарахування зобов’язань із сплати ПДВ саме на суму фактично отриманого авансу. У чеку з номенклатурою, який є останнім у такому ланцюгу, відповідно до наведеного прикладу, мають відображатись лише ті зобов’язання зі сплати ПДВ, які виникають відповідно до залишку до сплати, в межах такого чеку.
У випадку відпуску товару (послуги) без оплати або з частковою оплатою в чеку мають бути відображені зобов’язання із сплати ПДВ на повну вартість товару (послуги) по чеку.
Зобов’язання із сплати акцизного податку мають бути визначені в чеках, які будуть супроводжувати безпосередню реалізацію підакцизного товару та/або продукції (у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ.
Примітка: Обставини приймання авансів та надання знижок є результатом виключно договірних відносин між покупцем та продавцем і тому не можуть бути формалізованими, але не повинні суперечити нормам прямої дії Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV.
ГУ ДПС у Тернопільській області наголошує: торгівля через інтернет не звільняє від держреєстрації та застосування РРО/ПРРО
Працівники відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Тернопільській області постійно здійснюють моніторинг діяльності громадян, які займаються продажем товарів з використанням інтернет-сторінок. Всі суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Продаж товарів через мережу інтернет не звільняє суб’єктів господарювання від державної реєстрації, а також від застосування належним чином зареєстрованої касової техніки.
Так, у жовтні 2023 року працівники відділу фактичних перевірок у ході проведення фактичної перевірки інтернет-магазину з реалізації гумових виробів встановили:
- непроведення через РРО (ПРРО) розрахункової операції на повну суму покупки;
- не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари, надані послуги (відсутній термінал);
- виявлено найманого працівника без укладення трудового договору.
До даного суб’єкта господарської діяльності будуть застосовані санкції відповідно до діючого законодавства.
Тимчасово окупована територія: плата за землю (земельний податок та/або орендна плата)
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що рішення щодо конкретної земельної ділянки, прийняте на підставі заяви платника податків до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, є умовою для звільнення від оподаткування земельних ділянок, непридатних для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.2 ст. 283, п. 283-1.3 ст. 283-1, п. 288.8 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Відповідно до рішення визначається період звільнення від оподаткування, зокрема початком цього періоду є перше число місяця, на який припадає дата прийняття рішення.
Рішення приймається за довільною формою, проте обов’язковими умовами, визначеними п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ, є:
обов’язкове зазначення кадастрових номерів всіх земельних ділянок, щодо яких прийнято Рішення;
Рішення може прийматися на період не більше, ніж до кінця поточного календарного року, в якому було подано заяву платника податків.
Для цілей забезпечення ефективного адміністрування податків, у т.ч. плати за землю, для ідентифікації «пільгових» об’єктів оподаткування, у рішеннях щодо кожної земельної ділянки мають бути зазначені такі дані:
кадастровий номер;
площа;
власник/землекористувач або орендар земельної ділянки державної або комунальної власності (податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта найменування (юридичної особи, відокремленого підрозділу) або ПІБ (фізичної особи).
Щодо кожного прийнятого рішення контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок надається інформація в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного Рішення.
Важливо! Рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів є однією з підстав для застосування особливостей оподаткування платою за землю під час дії воєнного стану в Україні.
Згідно з пунктом 12.3 ст.12 Податкового кодексу України на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування, рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації.
Усі прийняті рішення набирають чинності відповідно до вимог частини 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
До бюджету від підприємств Тернопільщини надійшло 22,8 млн грн екологічного податку
За 9 місяців цього року суб’єкти господарювання Тернопільщини, які здійснюють викиди забруднюючих речовин, перерахували до бюджетів усіх рівнів 22,8 млн грн екологічного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження зросли на 5,5 млн гривень.
Із загальної суми до спеціального фонду місцевих бюджетів спрямовано 6 млн 655,4 тис. гривень.
Нагадаємо, що екологічний податок – це загальнодержавний обов'язковий платіж, який справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
