Новини ОДПС
Варто пам’ятати про особливості заповнення реквізитів платіжної інструкції
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що перелік обов’язкових реквізитів платіжної інструкції, які заповнюються платниками, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, та Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148).
Зокрема, варто звернути увагу на заповнення реквізитів: «Призначення платежу», «Код платника» та «Код фактичного платника».
Так, реквізит «Призначення платежу» заповнюється згідно з прикладами, наведеними у Порядку № 148.
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
1) юридичними особами, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
2) громадянами, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
Контакт-центр ДПС: нові послуги
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Інформаційно-довідковий департамент (далі – ІДД) здійснив оновлення, актуалізацію програмного та апаратного забезпечення Контакт-центру ДПС, що надало змогу фізичним та юридичним особам отримати нові послуги:
- озвучується можливість в автоматичному режимі оцінити якість отриманих послуг;
- впроваджено режим Call-bаск для втрачених дзвінків Контакт-центру ДПС;
- замовити зворотній зв’язок через Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс;
- удосконалено сферу застосування голосових повідомлень;
- забезпечено повідомлення про номер у черзі на IVR;
- впроваджено запис в електронну чергу до центрів обслуговування платників для отримання адміністративних послуг;
- передбачено можливість автоматизованого проведення розсилок з використанням інформації про звернення, що надходили до Контакт-центру ДПС, а також іншої інформації про абонентів, що дає можливість інформувати платників про наявність податкового боргу.
Також проведено роботи з інтеграції всіх складових (Система телефонії, CRM-система Контакт-центру ДПС, IVR та сценаріїв маршрутизації, які відповідають специфіці роботи Контакт-центру ДПС, запису розмов та аналітики тощо) в єдину систему; інтеграцію Системи Контакт-центру ДПС з вебпорталом ДПС, поштовим сервером ДПС, чатами у месенджерах, двома віддаленими підрозділами «кластерами» у регіонах; інтеграцію Системи Контакт-центру ДПС з Базою знань, Електронною базою даних звернень абонентів, отриманих засобами телекомунікації, Базою записів розмов, Базою звернень на сервіс «Пульс»; інтеграцію локальної обчислювальної мережі Контакт-центр ДПС з локальною обчислювальною мережею ДПС; конфігурування поставленого обладнання і програмного забезпечення для забезпечення відповідності комплексного рішення Контакт-центру ДПС функціональним вимогам.
Чи застосовує СГ (продавець) РРО та/або ПРРО у разі, якщо банк в межах кредитного договору за дорученням покупця здійснює переказ коштів за товари (послуги)?
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктами 1, 2 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з п. 6 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 безготівкові розрахунки – це перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;
надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій (далі – надавач платіжних послуг платника/отримувача/стягувача). До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.
Закон № 265 визначає загальні положення застосування РРО та/або ПРРО при проведенні оплат за товари (послуги) та не передбачає розподілу щодо застосування таких реєстраторів в залежності від походження коштів, якими проведена розрахункова операція (власними або запозиченим (кредитними)).
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО та/або ПРРО не застосовуються.
Враховуючи викладене, якщо банк в межах кредитного договору за дорученням покупця здійснює переказ коштів за товари (послуги) з поточного рахунку на поточний рахунок продавця у форматі ІВАN, то РРО та/або ПРРО такий суб’єкт господарювання (продавець) не застосовує.
Тернопільщина: на соціальні гарантії надійшло понад 5,8 млрд гривень
Упродовж десяти місяців цього року суб’єкти господарювання області сплатили 5 млрд 824,1 млн грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун. Він додав, що порівняно з аналогічним періодом 2022 року сплата зросла на 561,5 млн гривень.
Лише у жовтні наші краяни спрямували до бюджету 559,6 млн грн єдиного внеску.
Зауважимо, що єдиний внесок є джерелом наповнення фондів соціального страхування, з яких здійснюються виплати пенсій, забезпечуються соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань. Несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний, а з січня 2023 року це – 1474 гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
