Новини ОДПС
Зміни у законодавстві у сфері регулювання виробництва та обігу підакцизних товарів (продукції) та їх оподаткування акцизним податком
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 29 червня 2023 року № 3193-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва» (далі – Закон № 3193), який набирає чинності з 23 листопада 2023 року.
Законом № 3193 внесені зміни, зокрема, але не виключно до:
1) Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими зокрема:
уточнено визначення «спирту етилового» (підпункт 14.1.237 пункту 14.1 статті 14 Кодексу), з якого виокремлено такий товар, як «спиртовий дистилят» та, відповідно, надано йому окреме визначення (підпункт 14.1.2371 пункту 14.1 статті 14 Кодексу);
встановлено що, спирт етиловий-сирець, який оподатковується акцизним податком за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, для виробництва біоетанолу може бути використаний не тільки в межах одного суб’єкта господарювання (підпункт «ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Кодексу). При цьому розповсюджено норму щодо видачі податкового векселя на виробників біоетанолу, які використовують для виробництва біоетанолу спирт етиловий-сирець (підпункт «ж» підпункту 229.1.5 пункту 229.1 статті 229 Кодексу). Водночас податковий вексель не видається суб’єктами господарювання, які одночасно є виробниками спирту етилово-сирцю та біоетанолу (підпункт «ґ» підпункту 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 Кодексу).
2) Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481), якими зокрема:
уточнено окремі положення та назву Закону № 481, назву Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, в частині спиртових дистилятів, а також уточнено визначення ряду термінів;
запроваджено нові терміни, зокрема, щодо спиртів, спиртових дистилятів, спиртних напоїв, малих виробництв дистилятів. Так, до спиртових дистилятів відносяться спирт коньячний, спирт плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий, зерновий, винний, пивний дистиляти та інші спиртові дистиляти, передбачені законодавством;
встановлено вимоги до матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів та обмеження щодо виробництва та розливу ними в споживчу тару спиртних напоїв виключно власного виробництва (не придбаних). При цьому встановлено заборону використання придбаних спиртових дистилятів для виробництва спиртних напоїв, а також імпорт та придбання спиртових дистилятів малими виробництвами дистилятів;
уточнено та доповнено підстави щодо анулювання ліцензії на виробництво стосовно малих виробництв дистилятів;
уточнено та доповнено вимоги щодо поводження з головною та/або хвостовою фракцією спиртових дистилятів (відходами перегонки), які за вибором виробника спиртових дистилятів направляються на дистиляцію та/або ректифікацію, та/або утилізацію, та/або знищення. Так, на утилізацію та/або знищення такі відходи перегонки передаються виключно суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. Утилізація та/або знищення головної та/або хвостової фракцій спиртових дистилятів здійснюється відповідно до законодавства про відходи;
запроваджено для виробників спиртових дистилятів ведення окремого обліку поводження з головною та/або хвостовою фракціями спиртових дистилятів;
встановлено, що оптова торгівля спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракцій) здійснюватиметься суб’єктами господарювання на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією;
встановлено, що експорт та оптова торгівля спиртовими дистилятами власного виробництва здійснюватиметься суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво спиртових дистилятів, без отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю спиртовими дистилятами;
встановлено, що експорт та оптова торгівля спиртовими дистилятами (крім експорту та оптової торгівлі спиртовими дистилятами власного виробництва) здійснюватиметься суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на оптову торгівлю спиртовими дистилятами;
встановлено, що імпорт спиртових дистилятів здійснюватиметься суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на оптову торгівлю спиртовими дистилятами або мають ліцензії на виробництво спиртових дистилятів, без окремої ліцензії на оптову торгівлю спиртовими дистилятами;
встановлено, що оптова торгівля дистилятом виноградним спиртовим і спиртом-сирцем плодовим здійснюватиметься їх виробниками суб’єктами господарювання, які одержали ліцензію на виробництво спирту етилового;
надано право малим виробництвам дистилятів здійснювати оптову торгівлю спиртними напоями, виробленими із спиртових дистилятів власного виробництва, в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік, на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а роздрібну торгівлю – на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
встановлено річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі для малих виробництв дистилятів у розмірі 30 000 гривень;
поширено заборону на роздрібну торгівлю, крім спирту етилового, також і на спиртові дистиляти та біоетанол;
уточнено підстави для анулювання ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального в частині складання акта про встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню та акта, що засвідчує факт відмови суб’єкта господарювання або його посадових (службових) осіб без законних підстав у допуску уповноважених посадових осіб контролюючого органу до перевірки, зокрема передбачено долучення до таких актів мультимедійної інформації щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
встановлено, що імпорт та експорт спирту коньячного здійснюватиметься суб’єктами господарювання, які забезпечені дубовою тарою або нержавіючими чи емальованими ємностями з дубовою клепкою для витримки спирту коньячного, кваліфікованими фахівцями та власними виробничими потужностями з виробництва спирту коньячного, коньяку і алкогольних напоїв за коньячною технологією та мають ліцензії на виробництво спирту коньячного;
встановлено, що реалізація спирту етилового-сирцю його виробниками, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового-сирцю, без отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю спиртом етиловим, здійснюватиметься виключно суб’єктам господарювання, які мають ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого, біоетанолу та/або на експорт;
поширено на суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртовими дистилятами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, обов’язкові вимоги щомісячного, до 10 числа наступного місяця, подання звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів, алкогольних напоїв до контролюючого органу та відповідно поширено на таких суб’єктів господарювання відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів;
запроваджено для малих виробництв дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, щоквартальне, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подання звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв до контролюючого органу та відповідно запроваджена для малих виробництв дистилятів відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв;
запроваджено відповідальність до малих виробництв дистилятів за реалізацію ними спиртних напоїв в об’ємі, що перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік, у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої партії товару, але не менше 17 000 гривень.
Про це зазначено у листі ДПС України від 08.11.2023 №28150/7/99-00-09-04-02-07.
Куди необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою реалізації права на податкову знижку переселенцю
Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податковою адресою платника податків – електронного резидента (е-резидента) визнається електронна адреса, зазначена такою особою у заяві про набуття статусу електронного резидента (е-резидента).
Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема, про місце проживання платника податків.
Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПКУ).
Тобто платник податків повинен зазначити в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється листування з платником. Крім того, за такою адресою контролюючим органом може бути надіслано (вручено) податкове повідомлення-рішення.
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків Декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до контролюючого органу за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Отже, законодавством України не передбачено подання платником податку Декларації, за результатами відповідного звітного податкового року, більше ніж за однією податковою адресою.
Крім того, повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється лише контролюючим органом, до якого подана така Декларація.
У зв’язку з тимчасовою окупацією внаслідок збройної агресії Російської Федерації території України функціональні обов’язки з обслуговування платників податків – переселенців з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 509).
У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (п. 2 Порядку № 509).
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР).
При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за ф. № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування – відповідно інформації, зазначеної в такій довідці. Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за ф. № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, Декларацію подає до цього контролюючого органу.
Однак, якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.
Чи може покупець ініціювати подання письмових пояснень та копій документів для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних продавця, якщо таку реєстрацію було зупинено?
Пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520) передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.
Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати документи, зазначені у п. 5 Порядку № 520.
Коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги».
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 520 подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець).
Виходячи з вищенаведеного, діючим законодавством не передбачено можливості покупцем ініціювати подання письмових пояснень та копій документів до податкових накладних продавця, реєстрацію яких було зупинено в ЄРПН.
Як платник податків надсилає поштою податкову декларацію, розрахунок, звіт?
Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Слід зазначити, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Правила надання послуг поштового зв’язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 зі змінами та доповненнями (далі – Правила).
Відповідно до п.п. 2 п. 32 Правил поштове відправлення, поштовий переказ супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов’язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв’язку, зокрема, поштова адреса:
найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку тощо), номер будинку, квартири/офісу;
найменування населеного пункту, району, області (крім поштових переказів);
поштовий індекс;
країна призначення.
Найменування відправника та адресата (одержувача), їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку митної декларації, бланку поштового переказу зазначаються розбірливо (крім оформлення електронним способом) (п. 36 Правил).
Згідно з п. 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання, зокрема, з описом вкладення.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв’язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Абзацами першим та другим п. 58 Правил визначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.
Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.
Абзацом першим п. 49.6 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.
Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).
Який алгоритм дій громадянина України у разі втрати (зіпсуття) РНОКПП (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено)?
Відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 7 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
У разі необхідності повторного отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, з причини втрати або зіпсування такого документа фізична особа – платник податків подає до податкового органу заяву про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Фізичні особи подають Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Підпунктом 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 визначено, що для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.
Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 8 розд. VII Положення № 822).
За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).
У разі втрати документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО, фізичній особі необхідно подати Заяву за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу, пред’явити паспорт, та, у разі необхідності, витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи.
Частиною дев’ятою ст. 16 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5492), передбачено, що замість втраченого або викраденого документа (у тому числі паспорта громадянина України) уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено Законом № 5492, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 із змінами та доповненнями.
У разі втрати (зіпсуття) документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО також втрачено паспорт громадянина України, фізичній особі для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків необхідно:
отримати у територіальному органі Державної міграційної служби України в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;
подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР, пред’явити паспорт та витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи;
отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО у контролюючому органі за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу пред’явивши паспорт.
Який розмір та порядок сплати річної плати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (у тому числі алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) для малих виробництв виноробної продукції) або тютюнових виробів?
Частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв (у тому числі алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) для малих виробництв виноробної продукції), тютюнових виробів та для суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) первинного виноробства в розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються безстроково, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481).
Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.
Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п’ята ст. 4 Закону № 481).
Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.
Надходження єдиного внеску обговорили на зустрічі представники податкової служби й пенсійного фонду
Сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася робоча зустріч між фахівцями ДПС Тернопільщини та керівництвом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Учасники заходу обговорили шляхи збільшення надходжень до бюджету єдиного внеску, а також механізми вдосконалення співпраці щодо обміну інформацією з метою покращення стягнення заборгованості з ЄСВ.
Як зазначив на зустрічі в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун, упродовж десяти місяців цього року суб’єкти господарювання області сплатили 5 млрд 824,1 млн грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Щодо заборгованості зі сплати ЄСВ, то станом на перше листопада 2023 року вона становить 93,9 млн грн, в тому числі борг фізичних осіб – 62,0 млн гривень. Порівняно з початком року завдяки вжитим заходам заборгованість зменшено на 14,3 млн гривень. Так, вдалося забезпечити надходження до Пенсійного фонду на суму 26,1 млн грн, з них від заходів стягнення проведеними державною виконавчою службою – 9,6 млн гривень.
На завершення зустрічі представники двох державних структур домовилися про подальшу співпрацю й обмін інформацією.
Тернопільщина: завдяки діям податківців лише у жовтні офіційно працевлаштовано більше 6 тисяч працівників
З початку року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області провели індивідуальну роз’яснювальну роботу із керівниками 62 підприємств краю, за наслідками якої 54 з них погасили заборгованість із заробітної плати на суму 9,8 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – понад 2 млн грн, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – більше 3 млн гривень.
Також працівники ДПС на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 6 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Внаслідок проведеної роботи по усіх підприємствах ліквідовано заборгованість із заробітної плати на суму 2,6 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – на суму 482,6 тис. грн, з єдиного соціального внеску – на 1,5 млн гривень.
Проводиться регулярний контроль за дотриманням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Цього року на засіданнях комісій заслухано керівників 114 підприємств та організацій, на яких заробітну плату виплачували у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 107 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Завдяки цьому до бюджету надійшло 922,2 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 662,7 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Проведено роз’яснювальну роботу з аналогічних питань й по 522 підприємствах та організаціях області. Внаслідок цього 478 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. До бюджету надійшло 6,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та понад 7,2 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками у жовтні офіційно влаштовано 6368 працівників.
Майже 4,5 тисячі жителів Тернопільщини уже скористалися правом на податкову знижку
Станом на початок листопада своїм правом на повернення надмірно сплаченого податку скористалися 4312 осіб. Задля отримання податкової знижки вони задекларували 88,2 млн грн витрат. Для порівняння, минулого року 3826 осіб задекларували 73,4 млн грн витрат.
Найчастіше підставою для отримання податкової знижки жителів нашої області є понесені витрати на навчання. Так, понад 81 відсоток декларантів, а це 3466 осіб, заявили про це, зазначивши, що витратили на здобуття освіти минулого року 75,3 млн гривень. Сплата страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя дала право на повернення податку 802 декларантам, а оплата відсотків за іпотечними кредитами – 26 нашим краянам. Про витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла інформувало 8 громадян. Ще 7 осіб задекларували витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій та усиновлення дітей, а 3 – на переобладнання транспортних засобів.
За наслідками перерахунків громадянам нараховано до повернення 15,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб. При цьому 15 млн грн (94,5 відсотків) декларанти вже отримали.
Нагадаємо, що подати декларацію для того, щоб скористатися правом на податкову знижку за попередній податковий період (2022 рік), можна до кінця 2023 року.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
