Новини ОДПС
До яких документів застосовуються вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів
Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
28.04.2023 набрав чинності Закон України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон № 2970), яким, зокрема, п. 44.3 ст. 44 ПКУ викладено в новій редакції.
Так, згідно з п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ст. 133, п.п. 133.2.2 п. 133.2 та п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (абзац перший п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Пунктом 4 розд. ІІ Закону № 2970 встановлено, що нові вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів, передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, застосовуються до документів, які розроблено:
до дня набрання чинності Законом № 2970, строк зберігання яких не закінчився на день набрання чинності Законом № 2970;
починаючи з дня набрання чинності Законом № 2970;
особою, стосовно якої на день набрання чинності Законом № 2970 розпочато, але не завершено процедуру припинення (ліквідації);
особою, стосовно якої прийнято рішення про ліквідацію після набрання чинності Законом № 2970.
Подання звітності з єдиного внеску ФОП на загальній системі оподаткування при здійсненні різних видів діяльності як ФОП і особа, яка провадить незалежну професійну діяльність
Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Згідно з пп. 2 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 (осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) частини першої ст. 4 Закону № 2464, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, то він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
При здійсненні зазначеною особою різних видів діяльності сплата єдиного внеску проводиться на загальних підставах.
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності формує та подає одну Податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), як фізична особа – підприємець – з відображенням у додатку ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Додаток ЄСВ 1) сум єдиного внеску з доходів від здійснення підприємницької діяльності та від провадження незалежної професійної діяльності, на підставі інформації, відображеній у додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації:
у розд. І «Доходи від провадження господарської діяльності доходів від провадження підприємницької діяльності;
у розд. ІV «Доходи від провадження незалежної професійної діяльності» доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності.
Чи передбачена відповідальність за відсутність у фіскальному чеку реквізитів рядків 11-18, якщо СГ не має можливості поєднати РРО/ПРРО з платіжним терміналом (POS-терміналом)
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону № 265.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 встановлено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек). При цьому, Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Законодавством не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати платіжний термінал (POS-термінал) з РРО/ПРРО під час його застосування, при проведені розрахунків з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток). Таким чином, дозволяється проводити розрахунки через РРО/ПРРО та платіжний термінал (POS-термінал), які між собою не поєднані або не з’єднані.
У такому випадку те, що розрахунковий документ не буде містити інформацію про використання електронного платіжного засобу, а така інформація буде міститись у надрукованому сліпі (квитанції) безпосередньо друкованим пристроєм POS-терміналу, не буде призводити до порушення вимог щодо форми та змісту розрахункового документу.
Однак у випадку з’єднання або поєднання платіжного POS-терміналу з РРО/ПРРО рядки 11-18 фіскального чека мають бути заповнені відповідно до п. 4 розд. ІІ Положення № 13.
У зв’язку з тим, що законодавством не встановлено вимоги в обов’язковому порядку з’єднувати та/або поєднувати РРО/ПРРО з платіжними POS-терміналами, відсутня і відповідальність за використання РРО/ПРРО не з’єднаного або поєднаного з POS-терміналом.
Щодо особливостей реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Державна податкова служба України на доповнення до листа ДПС від 01.09.2023 №21562/7/99-00-09-04-02-07 щодо окремих особливостей реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, повідомляє.
Верховною Радою України прийнято Закони України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон №3219) та від 09 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробників виноробної продукції» (далі – Закон № 3303), відповідно до яких для платників акцизного податку, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, відновлено порядок та терміни щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та відповідальність за їх несвоєчасну реєстрацію/подання, яка передбачена статтями 1202 та 1281 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
До платників акцизного податку, які не мають можливості своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, для підтвердження можливості чи неможливості виконання такого обов’язку застосовуються правила, передбачені Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі – Порядок № 225). Зокрема, при наявності прийнятого контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком №225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом, або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання. Рішення приймається на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов’язків.
З метою приведення Порядку № 225 у відповідність до вищенаведених змін законодавства, Міністерством фінансів України прийнято наказ від 18.09.2023 № 503 «Про внесення змін до розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.10.2023 за № 1732/40788 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.10.2023 № 526, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.10.2023 за № 1772/40828) (далі – наказ № 503) та набрав чинності з 24.11.2023, з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України, 2023, № 94 (24.11.2023), ст. 5605).
Зазначений наказ вносить зміни до пункту 3 розділу II Порядку № 225, у зв’язку з чим передбачає надання права подання заяви та отримання платником податків відповідного рішення щодо неможливості виконання податкового обов’язку щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, з одночасним внесенням змін до підпункту 4 пункту 1 та підпункту 10 пункту 2 розділу II Порядку щодо виключення такої підстави неможливості виконання такого податкового обов’язку як можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо.
Пунктом 2 наказу № 503 передбачено для платників акцизного податку, які станом на дату набрання чинності цього наказу не мають можливості виконувати податковий обов’язок щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, застосування правил для підтвердження такої неможливості, передбачених Порядком № 225, з урахуванням змін, внесених цим наказом.
З огляду на зазначене із набранням з 24.11.2023 чинності наказу № 503, платники податків мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків відповідно до підстав для встановлення такої неможливості, визначених пунктами 1 та 2 розділу II Порядку 225 з урахуванням змін.
У той же час відповідно до пункту 4 Розділу II Порядку № 225 до цих платників податків застосовуються такі правила – у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Отже, з метою визначення порядку дій платників податків при поданні заяви та документів (копій документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов’язків щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, а також порядку дій контролюючих органів при їх розгляді, з метою дотримання прав платників податків, та прийняття, за наявності законних підстав, органами ДПС відповідних рішень про можливість або відсутності можливості виконання таких податкових обов’язків Міністерством фінансів України (лист від 19.10.2023 № 11320-10-62/28510) погоджено позицію ДПС щодо:
можливості подання платниками податків заяви та документів (копії документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов’язків щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового – у термін не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503, яким надано можливість подання такої заяви та документів;
можливості розгляду контролюючим органом відповідної заяви та документів (копії документів), інформації та прийняття рішення у встановлені строки за умови відповідності (наявності) встановлених підстав щодо неможливості виконання платником податків таких податкових обов’язків, з урахуванням змін, внесених наказом № 503;
не застосування штрафних санкцій до платників податків за порушення термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового – у разі прийняття рішення контролюючим органом рішень про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків, за заявами які подані платниками податків не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503;
застосування штрафних санкцій до платників податків, у тому числі тих, які не забезпечили виконання вимог пункту 2 розділу І Закону № 3303 щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону, за порушення термінів виконання таких податкових обов’язків – у разі не подання платником податків заяви та документів не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503, або не прийняття контролюючим органом рішень про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків, за заявами, які подані платниками податків.
Тернопільщина: за січень-листопад забезпечено надходження понад 13 млрд грн податкових платежів
Платники Тернопільщини у складний воєнний час продовжують підтримувати економіку України, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки їх активній громадянській позиції держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.
Так, протягом січня-листопада цього року до бюджетів усіх рівнів платники податків області (з врахуванням надходжень по платниках, які перебувають на обліку в Офісі великих платників (відповідно до п.64.7 ПКУ) та з врахуванням вимог Закону України від 8 листопада 2023 року № 3428-XI «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України») сплатили податків та зборів в сумі 13 млрд 13,1 млн грн. Це на 2 млрд 409,8 млн грн або на 22,7% більше порівняно з 11 місяцями минулого року.
До державної скарбниці від наших краян надійшло 5 млрд 193,6 млн гривень. Серед основних бюджетоформуючих платежів лідирують ПДФО (7 млрд 409,7 млн грн), ПДВ (1 млрд 721,8 млн грн), податок на прибуток (1 млрд 027,6 млн грн), а також військовий збір (459 млн грн).
Доходи місцевих бюджетів упродовж січня-листопада цього року склали 7 млрд 819,6 млн гривень.
Податкова служба Тернопільщини щиро дякує платникам за відповідальне ставлення до сплати податків та вагомий внесок у фінансову підтримку держави!
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
