Новини ОДПС
Ознака доходу в додатку 4ДФ до Розрахунку для відображення доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, коли сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати
Відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:
садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).
При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 затверджено довідку про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ (далі — Довідка) та Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок.
Таким чином, якщо дохід, отриманий від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) юридичним особам, сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, то за умови подання Довідки такий дохід не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Якщо сума отриманого доходу перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.
При цьому власник сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 зі змінами, доходи отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, крім продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПКУ), відображається за ознакою доходу «148».
Порядок стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюється Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
При наявності заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Згідно п.4 розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі – Інструкція №449), вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. Поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до п.5 розділу VI Інструкції №449, якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку, або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду) після спливу останнього дня відповідного строку, така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Податковий орган протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).
У випадку надсилання узгодженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) до підрозділу Державної виконавчої служби для примусового стягнення, відбувається блокування рахунків, в т.ч. карткових, арешт майна, обмеження виїзду за кордон посадових осіб боржників чи самих фізичних осіб – підприємців боржників.
Як оподатковується ПДФО від продажу фізособою нерухомого майна, отриманого у подарунок, що перебуває у власності менше трьох років
Відповідно до п. 172.10 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно із положеннями ст. 172 ПКУ.
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Разом з тим, згідно з абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ ( 5 відсотків).
Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.) (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац п’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав (абзац шостий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Під витратами на придбання об’єкта нерухомості розуміються:
а) кошти, сплачені платником податків як вартість цінних паперів, деривативів (деривативних контрактів) та майнових прав, погашення яких відбулося шляхом передачі об’єкта нерухомості (або його частини);
б) кошти, передані в управління управителю фонду фінансування будівництва;
в) витрати, понесені на придбання об’єкта нерухомості на етапі незавершеного будівництва;
г) вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, переданого платнику податку у власність як оплата його частки у статутному капіталі господарського товариства при виході такого платника податків із складу учасників юридичної особи;
ґ) вартість предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки;
д) витрати на придбання об’єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, міни, у тому числі вартість майна, що було передано як компенсація за такими договорами;
е) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт нерухомості;
є) вартість об’єкта нерухомості, що був задекларований особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
ж) вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що був отриманий при ліквідації (припиненні) юридичної особи (у тому числі іноземної) або утворення без статусу юридичної особи (у тому числі іноземного) платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою);
з) витрати, понесені на будівництво об’єкта нерухомості;
и) витрати, понесені на придбання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;
і) грошова сума, зазначена у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
Об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подарований платнику податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита, реєстраційного збору чи інших аналогічних платежів, податків та зборів, сплачених у зв’язку з таким даруванням.
Розрахунок зменшення доходу від продажу об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, на суми дозволених витрат проводиться платником податку самостійно, а якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа, – такою особою.
При цьому, якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни чи іншого відчуження відповідних об’єктів, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і у разі якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа.
Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 ПКУ в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, дохід від продажу фізичною особою нерухомого майна, отриманого у подарунок, що перебуває у власності менше трьох років, підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставками 5 відс. або 18 відс. (залежно від кількості проданих об’єктів протягом звітного (податкового) року) при отриманні доходу резидентом, та за ставкою 18 відс. при отриманні доходу нерезидентом.
Про зміни до порядку блокування ПН та РК говорили онлайн в Головному управлінні ДПС в області
Нещодавно у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася Інтернет-конференція спільно з інформаційним порталом 0352.ua на тему «Зміни до порядку блокування податкових накладних та розрахунків коригування». В онлайн режимі з платниками спілкувалася начальниця управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області Наталія Стецько.
Посадовицю запитували про зміни, що відбулися з 9 грудня 2023 року. Саме з цієї дати набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2023 № 1154 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165».
Наталя Стецько пояснила, що змінено одну з ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (збільшено суму сплати ПДВ з 1 млн гривень до 10 млн гривень). При цьому ознаку безумовної реєстрації в попередній редакції перенесено до показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ (далі – позитивна історія). Пункт 2 позитивної історії: показник буде спрацьовувати, якщо у платника протягом останніх 6 послідовних місяців 75% податкового кредиту від усього обсягу придбання сформовано не більше, ніж по чотирьох УКТЗЕД та 75% податкових зобов’язань від усього обсягу постачання – по одному УКТЗЕД. При цьому «загальне навантаження» (показник D) має бути більше 5%. Пункт 5 позитивної історії: розрахунок показника щодо сплати єдиного внеску із заробітної плати працівників змінено на сплату ПДФО. Показник буде спрацьовувати, якщо середньомісячна сума ПДФО за останні 12 місяців більша суми ПДФО, розрахованої з подвійної мінімальної заробітної плати та середньомісячна чисельність у такому періоді не менше 5 осіб.
Багато дописувачів цікавились, що змінилося в розрахунку показників, що використовуються при проведенні автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК.
Де, Наталія Стецько зауважила, що змінився період для розрахунку – з прив’язкою до строку сплати. Так, до 9.12.2023 року йшлося про останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК. Однак, з 09.12.2023 наведено натупне визначення показників S та Т.
S – загальна сума сплачених платником податку та його відокремленими підрозділами сум ЄСВ та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, за період, що припадає на останні 12 звітних (податкових) періодів, які передують календарному місяцю, у якому ПН/РК прийнято для реєстрації в Реєстрі, та за які настав граничний строк сплати суми ПДВ.
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі за операціями у періоді, що припадає на останні 12 звітних (податкових) періодів, які передують календарному місяцю, у якому ПН/РК прийнято для реєстрації в Реєстрі, та за які настав граничний строк сплати суми ПДВ
Відтак, за основу беруться останні 12 звітних місяців, які передують календарному місяцю, у якому ПН/РК прийнято для реєстрації, та за які настав граничний строк сплати ПДВ.
Отже важливо, коли саме прийнято для реєстрації ПН/РК, а не те, коли її було складено. Водночас при розрахунку цих показників відіграватиме роль сплив граничного строку сплати ПДВ – 30-те число місяця, наступного за звітним. Такий строк має настати.
Посадовиця розповіла про розрахунки показників Рпоточ (сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, які зареєстровані в Реєстрі у поточному календарному місяці, з урахуванням прийнятої для реєстрації в Реєстрі ПН/РК) та Pнайб (найбільша місячна сума ПДВ, зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі за операціями останніх 12 звітних (податкових) періодів, які передують місяцю, в якому ПН/РК прийнято для реєстрації в Реєстрі, та за які настав граничний строк подання декларації з ПДВ).
Дописувачі отримали фахові відповіді на всі запитання щодо заявленої тематики.
На Тернопільщині у листопаді офіційно працевлаштовано 4618 працівників
З початку року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області провели індивідуальну роз’яснювальну роботу із керівниками 65 підприємств краю, за наслідками якої 57 з них погасили заборгованість із заробітної плати на суму понад 10,7 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – 2 млн 362,7 тис. грн, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 3 млн 164,3 тис. гривень.
Також працівники ДПС на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 6 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Внаслідок проведеної роботи по усіх підприємствах ліквідовано заборгованість із заробітної плати на суму понад 2 млн грн.
Проводиться регулярний контроль за дотриманням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Цього року на засіданнях комісій заслухано керівників 135 підприємств та організацій, на яких заробітну плату виплачували у мінімальному чи нижче за мінімальний розмір. За наслідками проведеної роботи на 121 підприємстві підвищили рівень виплати заробітної плати. Завдяки цьому до бюджету надійшло 955,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 703,9 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Проведено роз’яснювальну роботу з аналогічних питань й по 573 підприємствах та організаціях області. Внаслідок цього 517 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. До бюджету надійшло 7 млн 725,8 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 8 млн 243,1 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Завдяки проведеній роз’яснювальній роботі щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками у листопаді офіційно влаштовано 4618 працівників.
Майже 16 тисяч касових апаратів використовують у роботі представники бізнесу Тернопільщини
Кількість зареєстрованих касових апаратів (РРО та ППРО) по Тернопільській області становить наразі 15998, що на 61% більше порівняні з першим січня 2023 року. Лише у листопаді цього року платниками податків зареєстровано – 113 класичних реєстраторів розрахункових операцій та 619 програмних РРО.
Виторг по РРО/ПРРО суб’єктів господарської діяльності, які зареєстровані в Тернопільській області, за січень-листопад 2023 становить 21 млрд 190,6 млн грн, за аналогічний період минулого року виторг складав 14 млрд 370,4 млн гривень. Приріст виторгу становить 66%.
Головне управління ДПС у Тернопільській області вкотре нагадує та закликає суб’єктів господарювання дотримуватись Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» і використовувати РРО/ПРРО під час ведення бізнесу. Непроведення товарів/послуг через РРО/ПРРО і невидача фіскального чеку не лише завдає фінансової шкоди економіці країні, а й позбавляє захисту покупця чи користувача послуг.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
