Новини ОДПС
Земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту: який код за КАТОТТГ вказати у звітності
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Колонка 10 розд. І або колонка 11 розд. ІІ Декларації заповнюються відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 зі змінами та доповненнями (далі – КАТОТТГ).
У колонці 10 розд. І або колонці 11 розд. ІІ Декларації зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована(і) земельна(і) ділянка(и), та адреса місця розташування земельної ділянки (примітка 13 до Декларації).
При цьому абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.
Таким чином, якщо земельна ділянка знаходиться за межами конкретного населеного пункту, то у колонці 10 розд. І або колонці 11 розд. ІІ Декларації зазначається код за КАТОТТГ цього населеного пункту.
Якщо неможливо визначитися, за межами якого саме населеного пункту знаходиться земельна ділянка, то у Декларації зазначається код за КАТОТТГ територіальної громади, на території якої знаходиться земельна ділянка. У такому разі такий код має співпадати з кодом територіальної громади, що зазначений у рядку 7 Декларації.
Ліквідація ФОП: період за який контролюючі органи можуть проводити документальні позапланові перевірки
Відповідно до п.п. 66.1.1 п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації.
Порядок зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах визначено п. 11.18 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою (абзац перший п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Згідно з п.п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.
Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності (абзац перший п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
Відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – при проведенні перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
При виявленні за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ (п. 113 1 ст. 113 ПКУ).
Однак, в частині єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, при внесенні до ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або подання до контролюючого органу заяви за формою № 8-ОПП фізичною особою, яка припинила незалежну професійну діяльність, позапланова документальна перевірка (крім єдиного внеску) проводяться за період, визначений контролюючим органом з урахуванням строків давності – 1095 днів, що продовжуються на період їх зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).
При цьому грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ (1095 днів), якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п.п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).
Документальною позаплановою перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, який перевірено попередньою перевіркою із зазначеного питання.
У якому полі платіжної інструкції вказується РНОКПП або ЄДРПОУ боржника податків, якщо сплата податкового боргу (крім єдиного внеску) здійснюється іншою ЮО, ФОП або ФО, з метою рознесення сплаченої суми до інтегрованої картки боржника?
Відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання або погасити податковий борг за рахунок будь-яких власних коштів.
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно з п. 37 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163 (далі – Інструкція НБУ № 163), платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити відповідні обов’язкові реквізити, зокрема, реквізит «Код платника».
Водночас п. 40 розд. ІІ Інструкція НБУ № 163 передбачено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника.
У такому випадку платіжна інструкція, крім обов’язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II Інструкції № 163, повинна містити реквізит «Код фактичного платника».
Отже, платник податків під час сплати податків, зборів, інших платежів за іншого платника податків у випадках, передбачених ПКУ, заповнює податковий номер платника податків, грошові зобов’язання та/або податковий борг якого погашається, у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції.
Реквізити «Код платника»/«Код фактичного платника», які підлягають обов’язковому заповненню у платіжній інструкції, використовуються органом ДПС для ідентифікації платника/фактичного платника.
Працівники Тернопільщини отримали понад 13 млн грн заборгованої зарплати
Упродовж 2023 року працівники територіальних органів ДПС у Тернопільській області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників шести підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Внаслідок проведеної роботи по усіх підприємствах ліквідована заборгованість із заробітної плати на суму понад 2,5 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – на суму 482,6 тис. грн, з єдиного соціального внеску – на понад 1,5 млн гривень.
Окрім цього, проведена індивідуальна роз’яснювальна робота із керівниками 67 підприємств, за наслідками якої 60 з них погасили заборгованість із заробітної плати на суму 10,7 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – 2,5 млн грн, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 3,3 млн гривень.
Також проводиться контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. У минулому році на засіданнях комісій заслухано керівників 147 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному, чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 137 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Завдяки цьому до бюджету надійшло 983,8 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 738 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Проведена роз’яснювальна робота з аналогічних питань й по 630 підприємствах та організаціях області. В результаті проведеної роботи 559 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. До бюджету надійшло понад 8,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 9,5 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Окрім цього, завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками у грудні 2023 року прийнято 5167 працівників.
