Новини ОДПС
З 1 січня 2024 року стартувала кампанія декларування доходів громадян
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.
30 грудня 2023 року набрав чинності наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» від 28.08.2023№ 467.
Тож з 1 січня 2024 року платникам необхідно подавати Декларацію за новою формою.
Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС забезпечено платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100214.
На кошти накладено арешт: яким чином сплатити податкові зобов’язання платнику податків
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України.
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Підстави припинення виконання податкового обов’язку визначені п. 37.3 ст. 37 ПКУ.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (абзац перший п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи. Для цілей ПКУ обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги» (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).
Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п.п. 1 та п.п. 2 п. 10 прим. 2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404), зі змінами впровадженими з 06.05.2023 Законом України від 11 квітня 2023 року № 3048-IХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
1) фізичні особи – боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому п.п. 1 п. 10 прим. 2 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;
2) юридичні особи – боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи – боржника, самозайняту особу відповідно.
Враховуючи вищенаведене, платник податків, на кошти якого накладено арешт органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем, зобов’язаний самостійно сплатити податкові зобов’язання власними коштами.
Щодо щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для плати за землю (стаття 271 ПКУ) та для єдиного податку четвертої групи (стаття 2911 ПКУ).
За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2023 рік становить 105,1%.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. (пункт 289.2 статті 289 ПКУ).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік -1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), 2022 рік – 1,0 (для сільсько-господарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).
Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася. На відміну від звітних податкових періодів за 2022 та 2023 роки, у 2024 році коефіцієнт індексації застосовується до усіх категорій земель.
Про це йдеться у листі ДПС України №1294/7/99-00-04-01-02-07 від 16.01.2024 року.
Про податкову політику 2024 року йшлося під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо податкової політики 2024 року.
Під час телефонного спілкування очільник говорив про норми діючого податкового законодавства стосовно декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році, офіційне працевлаштування найманих працівників; про особливості визначення мінімального податкового зобов’язання, запроваджені Законом України від 30 листопада 2021 року №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»; щодо своєчасності сплати податків та недопущення заборгованості; користування електронними сервісами ДПС України.
Посадовець звернув увагу на те, що легалізація заробітної плати залишається найактуальнішим питанням сьогодення. Кожен громадянин нашої країни має усвідомлювати, що офіційні трудові відносини гарантують захищене майбутнє, а офіційна заробітна плата забезпечує наповнення бюджетів та фондів соціального захисту громадян.
Було декілька додзвонювачів, що цікавилися застосуванням штрафних санкцій. Загалом порядок застосування санкцій до порушників податкового законодавства у 2024 році не змінилося. Відповідальність для бізнесу, який нехтує вимогами щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) чи програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), залишається і важливо враховувати цей факт підприємцям, які з якихось причин не встановили РРО, але зобов’язані це зробити відповідно до вимог чинного законодавства.
Саме з 1 жовтня 2023 року в разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи застосовуються фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 закону №265/95-ВР.
А саме: штраф дорівнює 100% вартості товарів/послуг за їхню реалізацію без використання РРО або за невидачу фіскального чека, якщо це порушення вчинене вперше, і 150% вартості – у разі повторного.
Починають діяти з 2024 року штрафи для власників контрольованих іноземних компаній (КІК) та додаються штрафи за порушення, пов’язані з поданням звітності для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS). Щоправда торкнуться ці штрафи лише фінансових агентів (банків, страхових компаній тощо), які мають повідомляти ДПС про рахунки своїх клієнтів.
Звернув увагу додзвонювачів щодо коректного заповнення реквізитів платіжних документів, адже це позбавить від виникнення податкового боргу, нарахування штрафних санкцій, пені та виникнення нез’ясованих платежів.
Також Руслан Цвігун нагадав, що для якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю в ГУ ДПС у Тернопільській області працює Комунікаційна податкова платформа. Для звернень створена електронна скринька за адресою tr.ikc@tax.gov.ua.
Повідомив про нові адреси електронних скриньок: tr.zvernennya@tax.gov.ua – для звернень громадян та tr.publicinfo@tax.gov.ua – для запитів на інформацію.
Також розглянуто питання оподаткування виплат благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам, легалізації трудових відносин.
Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали вичерпні відповіді та роз’яснення згідно з нормами чинного законодавства.
Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю
Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку tr.ikc@tax.gov.ua
Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!
Платники Тернопільщини забезпечили сплату до бюджетів майже 260 млн грн акцизного податку
Упродовж 2023 року суб’єкти господарювання області спрямували до державного бюджету 164 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів. Це на 33,3 млн грн більше від очікуваних надходжень. Варто зазначити, що на території Тернопільської області здійснюють діяльність 18 підприємств-виробників підакцизної продукції, які є платниками акцизного податку до державного бюджету.
Структуру акцизного податку до державного бюджету складають надходження від виробництва горілчаної продукції – 141,1 млн грн, виробництва пива – 20,5 млн грн, виробництва спирту –2,4 млн грн, від виробництва електроенергії – 0,03 млн грн та від виробництва виноробної продукції – 0,03 млн гривень.
До місцевих бюджетів області надійшло 95,3 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Зокрема, 62,1 млн грн надійшло від продажу алкогольних напоїв, 31,4 млн грн – від продажу пива та 1,8 млн грн – від реалізації тютюнових виробів.
Нагадаємо, що відповідно до норм Бюджетного кодексу акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зараховується до міських, селищних, сільських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Ставка цього податку визначена в розмірі 5 відсотків із кожної одиниці проданої алкогольної продукції чи тютюнового виробу.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
