Новини ОДПС
Застосовуйте РРО/ПРРО при розрахункових операціях
Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що всі платники податків зобов’язані дотримуватися вимог діючого законодавства, у тому числі щодо проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Не застосування РРО/ПРРО чинним законодавством передбачено лише платникам єдиного податку першої групи. А це фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Таким чином, усі суб’єкти господарювання (крім ФОПів – платників єдиного податку першої групи) при здійсненні розрахункових операцій зобов’язані проводити такі операції через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи на повну суму проданих товарів (наданих послуг) з видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання цих розрахункових операцій.
Хто звільняється від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:
доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. ІV ПКУ;
доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. ІV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.
Щодо оподаткування ПДФО участі у семінарі (конференції, навчанні) найманого працівника, якщо семінар (конференція, навчання) проводиться за профілем діяльності ЮО, у тому числі за кордоном?
Відповідно до ст. 6 Закону України від 12 січня 2012 року № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» із змінами та доповненнями організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.
Професійне навчання працівників здійснюється: безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях. При цьому роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.
Формальне професійне навчання працівників робітничих професій включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, – перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації. За результатами такого навчання видається документ про освіту встановленого зразка.
Неформальне професійне навчання працівників – це набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання та здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця за рахунок його коштів з урахуванням потреб власної господарської чи іншої діяльності.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що не включається до складу оподатковуваних доходів фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2024 році – 7100,00 грн. х 3) за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п.п. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.
Отже, сума коштів сплачених роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2024 році – 21300,00 грн за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).
При порушенні зазначених умов та в частині перевищення суми, визначеної п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.
Щодо участі працівника у семінарах та конференціях.
У визначенні Українського юридичного термінологічного словника семінар – це форма групової роботи за участю запрошених, мета якої – обмін інформацією з певної теми. Конференція – це великі засідання тривалістю один чи декілька днів, присвячені одному ключовому питанню або темі, поділеним на вужчі питання. Участь у семінарах (конференціях) передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару (конференції).
Таким чином, якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Ключові цифри податкового законодавства у 2024 році
Нещодавно начальником управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Володимиром Брудком проведено сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія» щодо ключових цифри податкового законодавства у 2024 році.
Під час сеансу телефонного зв’язку найбільша кількість питань стосувалися ставок єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування (далі – ЄВ) для фізичних осіб – підприємців. Володимир Брудко поінформував, що з 1 січня 2024 року набрав чинності Закон України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», відповідно до якого встановлено, що мінімальна заробітна плата становитиме з 1 січня 2024 року – 7100 грн, а з 01 квітня 2024 року – 8000 гривень.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3028 гривень. Посадовець звернув увагу, що наведені показники вплинуть на зміни в оподаткуванні фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).
Саме й про зміну ліміту доходів ФОП на спрощеній системі оподаткування цікавилися платники. Граничною межею у 2024 році ліміти будуть:
для 1 групи – 1 185 700 грн (167 розмірів мінімальної зарплати);
для 2 групи – 5 921 400 грн (834 розмірів мінімальної зарплати);
для 3 групи – 8 285 700 грн (1167 розмірів мінімальної зарплати)..
Суми єдиного податку для 1 та 2 групи ФОП прив’язані до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Відповідно, у 2024 році сума єдиного податку щомісяця складатиме для 1 групи ФОП – 302,80 грн (10% від прожиткового мінімуму); для 2 групи ФОП – 1420 грн (20% від мінімальної зарплати); для 3 групи ФОП ставки не зміняться.
ЄВ становитиме з 1 січня 2024 року (мінімальний розмір ЄВ) – 1562 грн за місяць (22% від мінімальної зарплати 7100 грн); з 1 квітня 2024 року (мінімальний розмір ЄВ) – 1760 грн за місяць (22% від мінімальної зарплати 8000 грн).
Під час телефонної розмови посадовець акцентував увагу додзвонювачів на обов’язковому застосуванні РРО/ПРРО суб’єктами підприємницької діяльності та наголосив що з 1 жовтня 2023 року відновлено відповідальність за непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО відповідно до норм Закону України від 30.06.2023 року №3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
Також платники цікавилися декларуванням доходів, отриманих у 2023 році.
Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали вичерпні відповіді та роз’яснення згідно з нормами чинного законодавства.
Торік свої доходи задекларували майже 8,6 тисяч жителів Тернопілля
Свій конституційний обов’язок щодо декларування доходів упродовж 2023 року виконали 8591 житель Тернопільщини. Із загальної кількості декларацій 3184 подано громадянами, які зобов’язані були задекларувати свої доходи, 5407 – громадянами, які виявили бажання скористатись правом на податкову знижку. Загалом декларанти заявили про отримання 537,5 млн грн доходу.
Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань склала 27,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 4,4 млн грн військового збору.
Найчастіше декларанти заявляли про отримання доходів за договорами спадщини та дарування та продажу рухомого чи нерухомого майна. Так, 936 громадян отримали 160,8 млн грн доходів за договорами спадщини чи дарування, а 408 громадян отримали 28,7 млн грн доходу від продажу нерухомого чи рухомого майна. 280 громадян отримали 30,2 млн грн доходів від незалежної професійної діяльності, 225 громадян задекларували 9,2 млн грн доходів від здачі в найм майна, а 64 громадянина задекларували 35,9 млн грн інвестиційного прибутку. Ще 196 громадян нашої області, які отримували доходи за кордоном, виконали свій конституційний обов’язок та задекларували 45,5 млн грн доходу.
Серед найбільших до сплати сум податку на доходи фізичних осіб визначили:
- 9,4 млн грн – для громадян, які отримали подарунки та спадщину;
- 6,9 млн грн – для громадян, які отримували іноземні доходи;
- 6,3 млн грн – для громадян, які отримали доходи від інвестицій;
- 5,4 млн грн – для громадян, які отримали доходи від незалежної професійної діяльності.
Варто нагадати, що з січня 2024 року стартувала цьогорічна деклараційна кампанія. Відтак громадяни, які у 2023 році отримували доходи, з яких податок не сплачувався, зобов’язані задекларувати їх до 1 травня.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
