Новини ОДПС
Коли застосовується рішення органу місцевого самоврядування про внесення зміни до діючого рішення про встановлення ставок та пільг з податку на нерухомість в період дії воєнного стану
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що 6 травня 2023 року набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), яким внесено зміни, зокрема, до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022), по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації (далі – Рада, адміністрація) мають право:
1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
До таких рішень Рад або адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 2.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1160), частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939), Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1555).
Разом з цим відповідно до частини п’ятої ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280/97) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Отже, при прийнятті Радою/адміністрацією рішення відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, що зазнали незначних пошкоджень, придатних для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та які підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, таке рішення застосовується з дня його офіційного оприлюднення, а якщо у рішенні визначений пізніший строк введення його у дію дати, – то з визначеної у рішенні дати.
ПКУ також передбачає прийняття Радами рішень в межах повноважень, наданих ст. 12 ПКУ. Положеннями п.п 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ визначено, що Ради приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Натомість нормами п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону № 1160, частини четвертої ст. 15 Закону № 2939, Закону № 1555.
У зв’язку з зазначеним та з урахуванням до частини п’ятої ст. 59 Закону № 280/97 на період дії воєнного стану на території України рішення, прийняті Радою/адміністрацією щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень, застосовуються з дня його офіційного оприлюднення, а якщо у рішенні визначений пізніший строк введення його у дію дати, – то з визначеної у рішенні дати.
Після постачання товарів/послуг відбувається прощення заборгованості покупця: дії в обліку з ПДВ
Підпунктом 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, зокрема, що безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.
Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовані главою 50 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі −ЦКУ).
Відповідно до статті 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни. При цьому податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях, у тому числі в негосподарській діяльності платника податку.
Таким чином, у разі, якщо платником податку було відвантажено товари/надано послуги, то на дату такого відвантаження/надання у постачальника виникають податкові зобов’язання з ПДВ та обов’язок скласти та зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну за операцією з постачання таких товарів/послуг. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.
Якщо такі товари/послуги не були оплачені покупцем, а заборгованість за такі поставлені товари/надані послуги постачальником прощається, то таке прощення заборгованості не є підставою, визначеною п. 192.1 ст. 192 ПКУ, для коригування постачальником податкових зобов’язань та складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату першої події за операцією – відвантаження товарів/надання послуг.
Зважаючи на те, що у разі прощення постачальником заборгованості за такі товари/послуги оплата за них покупцем не здійснюватиметься (тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі), то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості за такі отримані та не оплачені товари/послуги, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ (оскільки ПДВ у складі вартості отриманих товарів/послуг покупцем постачальнику фактично сплачено не було).
Про особливості справляння екологічного податку
Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Державна податкова служба України листом від 19.01.2024 №1669/7/99-00-04-01-01-07 повідомила щодо особливостей справляння екологічного податку (далі — Податок) у 2024 році.
Екологічний податок – загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів:
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди),
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (далі – Скиди),
розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (далі – Розміщення),
фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками (далі – Тимчасове зберігання), фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року (далі – Утворення) (підпункт 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Платники Податку - суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються (підпункт 240.1 стаття 240 Кодексу,):
Викиди (КБК 19010100 та 19011000 (викиди двоокису вуглецю (далі – Викиди Двоокису)));
Скиди (КБК 19010200);
Розміщення(КБК 19010300);
Утворення (КБК 190010400);
Тимчасове зберігання (КБК 19010400).
Кодексом передбачено, якщо платник Податку з початку року не планує здійснення Викидів, Скидів, Розміщення, Утворення протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення Податку (пункт 250.9 стаття 250 Кодексу).
Податкові зобов’язання з Податку за Викиди Двоокису виникають у суб’єктів господарювання, у яких сукупний річний обсяг Викидів Двоокису перевищує 500 тон (пункт 240.7 стаття 240 Кодексу).
Податкові зобов’язання з Податку за Скиди, що відбуватимуться у період з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно обчислюються за ставкою, що відповідає 90 відсоткам розміру ставки зазначеної в пунктах 245.1 і 245.2 статті 245 цього Кодексу (пункт 37 підрозділу 5 Перехідних положень Кодексу).
Склад доходів Державного бюджету України змінено в частині розподілу між бюджетами коштів від Податку (пункт 161 статті 29 Бюджетного кодексу України) в частині доходів від Викидів Двоокису із зараховування 100 відсотків коштів до спеціального фонду державного бюджету (підпункт 2 пункту 4 розділу І Закону України від 11 квітня 2023 року № 3035-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»).
Розподіл часток коштів від Податку у 2024 році до загального фонду Державного бюджету за Скиди, Викиди та Розміщення збережено на рівні 45 відсотків та 55 відсотків до спеціального фонду місцевих бюджетів.
Розподіл сум податкових зобов’язань з Податку здійснюють органи, що забезпечують казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Податок, що справляється за Утворення та Тимчасове зберігання радіоактивних відходів, зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі в частині сум зобов’язань, які нараховані на обсяги радіоактивних відходів та які Тимчасово зберігаються понад встановлений особливими умовами ліцензії строк.
Оскільки Податок в частині Викидів справляється окремо за Викиди Двоокису, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету, то варто звернути увагу платникам Податку на обов’язковість заповнення двох окремих додатків 1 до декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація).
Форми Декларації та додатків до неї з 2024 року змінено в частині виключення обов’язку нарахування в них пені (наказ Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 488 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 21.09.2023 за № 1666/40722).
Змінені форми Декларації та додатків розміщені в інформаційній базі ДПС «Податковий блок» за кодами:
30302006 – Декларація з Податку (для юридичних осіб);
Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» (форма 30320106);
Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти» (форма 30320206);
Додаток 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» (форма 30320306);
Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (форма 30320406);
Додаток 5 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів і сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання (форма 30320506);
Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (форма 30320606).
Таким чином, Платники зобов’язані декларувати податкові зобов’язання з Податку за зміненими формами Декларації та додатків, починаючи із звітного періоду IV квартал 2023 року, з дотриманням норми пункту 250.2 статті 250 Кодексу щодо 40-денного періоду подання квартальної звітності та 10-денного періоду виконання зобов’язань після завершення граничного строку подання звітності.
Декларації подаються за:
Викиди, Викиди Двоокису, Скиди та Розміщення до підрозділу контролюючого органу за місцем розміщення стаціонарних джерел Викидів, Викидів Двоокису, Скидів; та спеціально відведених для цього місць чи об’єктів Розміщення;
Утворення, Тимчасове зберігання – за місцем перебування Платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Термін для подання декларації про майновий стан і доходи ФОП або ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність, які працюють як наймані особи, та мають право на податкову знижку
Згідно з п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають річну Декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 178.4 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають Декларацію за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ «Порядок оформлення декларації» Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у Декларації та додатках зазначаються усі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у Декларації та/або додатках.
Таким чином, фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування або фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, які працюють як наймані особи, та мають право на податкову знижку, Декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним.
При цьому, у Декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності/провадження незалежної професійної діяльності відображаються також інші доходи та сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку згідно з ст. 166 ПКУ.
Майже 13 млн грн – сума штрафних санкцій за порушення при роздрібній торгівлі алкоголем, тютюном та пальним
Упродовж 2023 року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 458 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним.
За результатами проведених перевірок встановлено 460 порушень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, що регулюють виробництво та обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Зокрема:
- 103 факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами з полиць самообслуговування;
- 76 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни;
- 51 факт невидачі розрахункового документа (чек), незабезпечення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів;
- 37 фактів реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;
- 37 фактів реалізації дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби;
- 19 фактів продажу алкогольних напоїв неповнолітнім;
- 8 фактів продажу тютюнових виробів неповнолітнім;
- інші порушення.
Внаслідок перевірок підприємцям донараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 12 млн 954 грн гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
