Новини ОДПС
Спрощена система оподаткування: чи включати до доходу ФОП кошти, отримані від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами на рахунок, відкритий у системах PAYONEER та WISE
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці (частина друга ст. 5 Закону № 959).
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Відповідно до абзацу першого п. 16 розд. I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 23 розд. ІІ Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Одночасно зауважуємо, що PAYONEER – це міжнародна платіжна система, а WISE є міжнародною системою грошових переказів, тобто не вважаються рахунками, відкритими у банківських установах.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.
Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.
Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у системах Payoneer і WISE, та в подальшому перераховуються на рахунки, відкриті у банківських установах в Україні для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунках, відкритих у системах Payoneer та WISE, тобто не зараховуються на рахунки, відкриті у банківських установах України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунки в Україні, які відкриті для власних потреб, то такі кошти оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Чи враховують ФОП – платники єдиного податку другої-четвертої груп у зменшення податкового зобов’язання з єдиного податку суму від’ємного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок
Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку другої або третьої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Нормами ПКУ не передбачено врахування від’ємного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у зменшення податкового зобов’язання з єдиного податку.
Чи зазначається сума доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню, та чи відображати у звітності
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями затверджені Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція).
Згідно з п.п. 2 п. 3 розд. ІІІ Інструкції у рядку 11.2 розд. III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказуються доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого п. 173.2 ст. 173 та п. 172.1 ст. 172 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не підлягають оподаткуванню.
Відповідно до п. 5 розд. IV Інструкції додаток Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об’єкта(ів) нерухомого та/або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця (далі – об’єктів нерухомого майна) та/або від продажу об’єктів рухомого майна» (далі – Додаток Ф4) до Декларації заповнюється платником податків, який отримував доходи від операцій з продажу, міни об’єктів нерухомого майна, здійснених протягом звітного (податкового) року у порядку, встановленому ст. 172 ПКУ, та при отриманні доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна у порядку, встановленому ст. 173 ПКУ.
Якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа. У такому випадку разом з Декларацією платник податків надає копії документів, що підтверджують зазначені понесені витрати на придбання об’єкта нерухомості.
Формою Додатку Ф4 до Декларації передбачено відображення сум отриманих доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та рухомого майна, що не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу першого п. 172.1 ст. 172 та абзацу першого п. 173.2 ст. 173 ПКУ відповідно у графі 4розд. І та графі 4 розд. ІІ.
Таким чином, сума доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню, зазначається у рядку 11.2 розд. III Декларації. При цьому заповнюється додаток Ф4 до Декларації, показник рядка 3 розд. ІІІ якого переноситься до рядка 11.2 розд. ІІІ Декларації.
Щодо уникнення проблемних питань при поданні звітності з податку на нерухомість
Державна податкова служба України з метою уникнення проблемних питань із адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) листом від 17.01.2024 №1509/7/99-00-04-01-02-07 повідомила наступне.
На платників податків покладено обов’язок із декларування Податку та подання не пізніше 20 лютого звітного року до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України (підпункт 266.7.5 пункт 266.7 статті 266).
Складання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), здійснюється з урахуванням приміток, які містяться у самій формі Декларації. Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2023 № 519.
Одним із показників у Декларації є код типу об’єкта, який зазначається відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507 (далі - Класифікатор ДК 018-2000) (примітка 4 у додатках І та II Декларації).
Класифікатор ДК 018-2000 також використовується органами місцевого самоврядування для встановлення розміру ставок та пільг з Податку. Підставою для використання органами місцевого самоврядування Класифікатора ДК 018- 2000 є Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів» (далі – Постанова № 1330).
З огляду на те, що наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000» скасовано з 01.01.2024 року Класифікатор ДК 018-2000, може виникнути питання щодо його застосування у 2024 році для адміністрування Податку.
З метою єдиної позиції із адміністрування Податку у 2024 році ДПС повідомляє.
Так як у 2023 році не було внесено змін до Постанови № 1330 (на день складання листа редакцію не змінено), що слугувало прийняттю органами місцевого самоврядування розмірів ставок та пільг з Податку на 2024 рік за Класифікатором ДК 018-2000, та зважаючи на чинність Постанови № 1330 не вбачалось підстав для внесення пропозицій до Міністерства фінансів України щодо змін форми Декларації.
З метою уникнення непорозумінь у платників податків, органів місцевого самоврядування та посадових осіб контролюючих органів повідомляємо, що для адміністрування та декларування Податку у 2024 році використовується Класифікатор ДК 018-2000.
При цьому повідомляємо, що ДПС буде ініційовано відповідні зміни до нормативно-правових актів, що пов’язані із визначенням коду типу об’єкта оподаткування Податком.
Під час перевірки роботи однієї з АЗС тернопільські податківці виявили порушення на 290 тисяч гривень
У рамках здійснення Головним управлінням ДПС у Тернопільській області роботи, направленої на виявлення та припинення порушень платниками податків вимог чинного законодавства в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг при проведенні розрахункових операцій, проведено фактичну перевірку однієї з АЗС, яка здійснює свою діяльність на території Тернопільської області.
Під час фактичної перевірки встановлено проведення розрахункових операцій без застосування касового апарату (РРО чи ПРРО). Очікувана сума штрафних (фінансових) санкцій за порушення сягає 290 тис. гривень.
Головне управління ДПС у Тернопільській області вкотре наголошує, що здійснювати будь-яку господарську діяльність потрібно, дотримуючись усіх вимог чинного законодавства. Так, усі фізичні особи – підприємці II-IV груп повинні використовувати РРО/ПРРО у разі здійснення розрахунків з покупцями за готівку.
У 2023 році правом на податкову знижку скористалися понад 5,4 тис. жителів Тернопільщини
Своїм правом на повернення надмірно сплаченого податку протягом 2023 року скористалися 5407 громадян Тернопільської області. Задля отримання податкової знижки вони задекларували 108,6 млн грн витрат.
Найчастіше підставою для отримання податкової знижки жителів Тернопільського краю є витрати на навчання. Так, понад 76 відсотків декларантів, а це 4135 осіб подали декларації на отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання на суму 79,5 млн гривень. Сплата страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя дала право на повернення податку 1220 декларантам, оплата відсотків за іпотечними кредитами – 26 нашим краянам, а оплата допоміжних репродуктивних технологій та усиновленню дітей – 12. Про витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла інформували 11 громадян. Ще 3 особи задекларували витрати у зв’язку з переобладнанням транспортних засобів.
За наслідками перерахунків громадянам нараховано до повернення 19,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб, з яких 17,9 млн грн або 92 відсотки декларанти вже отримали.
Нагадуємо, що право на податкову знижку на наступні роки не переноситься. Тож для отримання податкової знижки за наслідками 2023 року потрібно подати декларацію до 31 грудня 2024 року.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
