Новини ОДПС
Діяльність із суб’єктами господарювання, які зареєстровані на тимчасово окупованій території
Згідно зі ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Статтею 44 Господарського кодексу України підприємництво в Україні здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Главою 1 розд. ХІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.
Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої-четвертної груп визначені пп. 291.5 та 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ.
Згідно з частиною другою ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зі змінами та доповненнями здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
Частиною першою ст. 1 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватись спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі – санкції).
Враховуючи пряму військову агресію з боку росії Радою національної безпеки і оборони (далі – РНБО) прийнято ряд рішень щодо персональних спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкції).
Враховуючи вищезазначене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку має право здійснювати господарську діяльність із суб’єктами господарювання, за умови дотримання вимог глави 1 розд. ХІV ПКУ, законів України, рішень РНБО.
При цьому громадяни України, які зареєстровані фізичними особами – підприємцями, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
Приклади, за якими виникає обов’язок щодо подання податкової декларації або звільнення від її подання
Приклад 1 (спадщина, за якою не сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір)
Платник податку отримав 25.03.2023 свідоцтво про на право спадщину на нерухоме майно від спадкодавця – рідної тітки. Податок та військовий збір при нотаріальному оформленні спадщини не сплачувався. Чи необхідно подавати декларацію?
Відповідь: Відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об'єкти спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення, підлягають оподаткуванню.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2023 року.
Довідково! Відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Приклад 2 (спадщина, що отримана від члена сім’ї першого та другого ступеня споріднення )
У 2023 році платник податку отримав у спадщину рухоме майно від спадкодавця – батька. Чи необхідно подавати декларацію?
Відповідь: Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, у разі отримання доходів у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього ПКУ.
Об'єкти спадщини, що успадковується спадкоємцями, які є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення спадкодавця, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Отже, в даному випадку платник податку звільнений від подання декларації за наслідками 2023 року за умови відсутності інших доходів, які передбачають виникнення обов’язку щодо її подання.
Приклад 3 (продаж протягом року одного легкового автомобіля )
У 2023 році платник податку продав один легковий автомобіль. Чи необхідно подавати декларацію?
Відповідь: Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, у разі отримання доходів від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ.
Пунктом 173.2 ст. 173 ПКУ передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Отже, в даному випадку платник податку звільнений від подання декларації за наслідками 2023 року за умови відсутності інших доходів, які передбачають виникнення обов’язку щодо її подання.
Приклад 4 (продаж вантажного автомобіля )
У 2023 році платник податку продав вантажний автомобіль іншій фізичні особі. Оформлення договору було здійснено в сервісному центрі МВС. Сплата податку та військового збору була здійснена при оформленні продажу авто. Чи необхідно подавати декларацію?
Відповідь: Відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року підлягає оподаткуванню.
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Оскільки зазначений випадок не підпадає під випадки, встановлені п. 179.2 ст. 179 ПКУ, так як податок та військовий збір сплачувався не під час нотаріального посвідчення договорів, то у даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2023 року.
Приклад 5 (здавання в оренду квартири іншій фізичній особі)
Платник податку протягом 2023 року здавав в оренду власну квартиру іншій фізичній особі. Чи необхідно подавати декларацію?
Відповідь: Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2023 року.
Приклад 6 (відчуження корпоративних прав)
Платник податку у 2023 році відчужив корпоративні права товариства іншій фізичній особі. Чи необхідно подавати декларацію?
Відповідь: Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2023 року.
Приклад 7 (іноземні доходи )
Платник податку протягом січня-березня 2023 року працював за кордоном та отримував там зарплату. Чи необхідно подавати декларацію?
Відповідь: Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію.
Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2023 року.
У які строки та куди ФОП – платником ЄП четвертої групи сплачується позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок?
Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).
У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.
Поряд з цим:
у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;
у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.
Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:
самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;
перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Отже, враховуючи те, що в Декларації за звітний (податковий) рік (подається не пізніше 20 лютого поточного року) зазначається зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, яке сплачувалося щоквартально (авансовими внесками), то Позитивне значення, яке є складовою загальної суми єдиного податку за звітний (податковий) рік, підлягає сплаті фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Як ФОП – платники ЄП (першої і другої груп), які мали право не сплачувати ЄП заповнюють розділи ІІ та ІІІ податкової декларації платника ЄП за 2023 рік в частині щомісячних авансових внесків у разі їх несплати?
Згідно з абзацами першим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Декларацію у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац перший п. 296.2 ст. 296 ПКУ).
Водночас тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 01 серпня 2023 року, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було передбачено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.
При цьому такими особами Декларація не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, згідно з яким установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому такі особи не заповнюють Декларацію за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ.
Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в Декларації.
Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами та доповненнями (далі – Перелік № 309).
Відповідно до Переліку № 309 визначаються дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації.
Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Отже, платники єдиного податку першої – другої груп, які не сплачували у 2023 році єдиний податок, скориставшись правом щодо несплати єдиного податку з 01.01.2023 до 31.07.2023, та які відповідно до п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ мали право не сплачувати єдиний податок, у графах «І квартал», «ІІ квартал», «ІІІ квартал» і «IV квартал» розділів ІІ або ІІІ річної Декларації за 2023 рік не зазначають інформацію в частині показників щомісячних авансових внесків з єдиного податку (у разі подання Декларації на паперових носіях графи прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються).
При цьому платники єдиного податку першої і другої груп, які сплачували єдиний податок (не скористалися правом не сплачувати єдиний податок), та ті яким необхідно було сплачувати авансові внески з єдиного податку, але не сплачували їх, зобов’язані відобразити суми таких сплачених/несплачених авансових внесків у графах «І квартал», «ІІ квартал», «ІІІ квартал» і «IV квартал» розділів ІІ або ІІІ річної Декларації за 2023 рік.
На Тернопільщині знову активізувалися «шахраї», які від імені податківців вимагають гроші у підприємців
Головне управління ДПС у Тернопільській області доводить до відома широкого кола громадськості Тернопільщини про те, що у січні поточного року в обласному центрі та районах області активізувались спроби невстановлених шахраїв злочинним шляхом заволодіти матеріальними цінностями у вигляді грошових коштів суб’єктів підприємницької діяльності.
Зловмисники телефонують посадовим особам суб’єктів господарювання області з номерів телефонів: 0970601282, 0688791366, 0970601256, 0982833245 і, представляючись посадовою особою одного із структурних підрозділів Головного управління ДПС в області (районної ДПІ), шахрайським методом вимагають грошові кошти для залагодження так званих перевірок, надання матеріальної допомоги чи на якісь інші нагальні потреби.
Наголошуємо, що службові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області та його структурних підрозділів жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
Отож, наполегливо радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Також звертаємось до небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини про відому будь-яку інформацію по кожному вищенаведеному факту неправомірних дій стосовно суб’єктів господарської діяльності області, направлених на заплямування честі та репутації ГУ ДПС в області, негайно інформувати місцеві органи Національної поліції щодо встановлення та документування осіб, які причетні до вищезгаданих шахрайських дій.
У 2023 році жителі Тернопільщини отримали понад 17,5 тисяч сертифікатів електронного цифрового підпису
Упродовж 2023 року працівники сектору реєстрації користувачів Головного управління ДПС України, що діє у ЦОПі Тернопільської ДПІ, видали громадянам 17534 сертифікати електронного цифрового підпису. А з початку цього року, протягом січня, було видано 1630 сертифікатів електронного підпису.
Воєнний стан спонукав жителів нашого краю до активного використання електронних сервісів та обмеженого безпосереднього спілкування. До того ж наявність цифрового підпису відкриває його власнику можливості Електронного кабінету: від подання звітності, заяв – до з’ясування нарахованих та сплачених платежів тощо.
Послуга з видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, приватних підприємців та громадян є безкоштовною та займає до 10 хвилин часу. Охочі можуть нею скористатися, відвідавши сектор реєстрації користувачів ГУ ДПС в області, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Білецька,1, Центр обслуговування платників Тернопільської ДПІ, кімн. 122.