Віддав життя за Україну
02.02.2024р. у виставковій залі Кременецького краєзнавчого музею, пройшов вечір Памяті, «Віддав життя за Україну», приурочений вшануванню Пам’яті загиблого героя Максима Кірчика (03.02.1990 - 13.02.2023), учасника російсько-української війни, якому назавжди залишилося 33…
Зима 2022 року, лютий... Жорстокий безбожний ворог з російської федерації напав на всю територію України і досі руйнує її.
Український народ як одне єдине ціле став на захист своєї території. Ця війна для нас священна, вона змінила не лише українців, а й увесь світ. Солдати добровольчих загонів та регулярної української армії щоденно віддають життя за кожного з нас.
Трагедія родин загиблих воїнів – це трагедія нашого міста, громади, усієї нашої держави. Обездолені жінки, осиротілі діти, матері в чиїх очах вічна скорбота – результат жорстокої війни , яку веде росія з Україною .
Сумно від того, що білими лебедями в небеса відлітають найкращі. Цвіт української землі. Безстрашні, мужні наші Герої, що віддали своє життя за свободу рідної землі. Вони заслуговують, щоб про них пам’ятали.
Найвищою нагородою тих, хто уцілів - є життя, а для загиблих – пам'ять.
Скільки б часу не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з війни.
Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Люди вважають, що падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя.
Так і зірка Максима Кірчика спалахнула на небосхилі, яскраво горіла та й погасла.
Відійшовши в 33 років за межу вічності, він залишив по собі вагомий спадок, його добрими вчинками, неперевершеним талантом, гідним подвигом так і не доживши , не долюбивши…
На заході приуроченному пам’яті Максима Кірчика було сказано багато теплих слів….
Науковий співробітник Кременецького краєзнавчого музею Ольга Данилюк, розповіла про життєвий шлях Максима.
Виступали директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук, громадський діяч Василь Олійник, заступник директора Кременецького ліцею імені Уласа Самчука Віра Трачук, подруга мами Героя Лариса Панчук.
На вечорі була присутня мама Героя – Неля Петрівна Кірчик, бабуся Максима Кірчика, брат Героя – Олександр Кірчик.
У виконанні вчителів Підлісецької гімназії прозвучала пісня «Мамо, мамо не плач…», та пісня «Наші діти» у виконанні учнів 6-го класу.
Після заходу, родина загиблого та адміністрація музею поклали квіти на могилу Героя.
Слава Україні!
