Новини ОДПС
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у платників податків виникає при отриманні:
окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);
доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ);
іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);
від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 ПКУ).
та в інших випадках, передбачених ПКУ;
Також зобов’язані подати декларації:
іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 ст. 179 ПКУ).
Водночас громадяни, які мають право на податкову знижку подають податкову декларацію.
Разом з тим відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував:
доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, був сплачений податок відповідно до цього розділу;
доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 ПКУ.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.
Крім того, платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.
Щодо застосування до платників податків штрафних санкцій при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням строків у період дії карантину/воєнного стану
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що строки для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначені пунктом 201.10 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідальність за порушення строків, визначених ПКУ, для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування передбачена статтею 1201 ПКУ та пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктом 521 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ), акцизного податку, рентної плати.
У зв’язку з введенням 24.02.2022 воєнного стану в Україні було внесено низку змін до ПКУ, які стосувалися, зокрема, можливості проведення камеральних перевірок, предметом яких є своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН та застосування до платників податку штрафних санкцій у разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням строків, визначених ПКУ.
У період з 07.03.2022 (з дати набрання чинності Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану») до 27.05.2022 проведення камеральних перевірок, предметом яких є своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, було призупинено.
Після набрання 27.05.2022 чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» було відновлено проведення камеральних перевірок та запроваджено нові строки для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, а в разі виявлення порушень за результатами проведення таких перевірок до платників податку, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки, почали застосовуватися штрафні санкції, оскільки відповідно до абзацу вісімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, на період дії воєнного стану, норми пункту 521 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не застосовувались.
З 01.07.2023 на всій території України було відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Штрафні санкції застосовуються у разі реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування з порушенням строків, визначених ПКУ, граничні строки реєстрації яких припадають на період дії карантину та/або воєнного стану, якщо порушення вчинене:
у період з 01.03.2020 до 27.05.2022 – штрафні санкції не застосовуються (пункт 521підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
у період з 27.05.2022 до 01.08.2023 – штрафні санкції застосовуються (пункті 1201.1 статті 1201 ПКУ, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, абзац вісімнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
з 01.08.2023 – штрафні санкції застосовуються (пункт 1201. 1 статті 1201 ПКУ, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Більш детальніше про застосування штрафних санкцій в особливий період йдеться у листі ДПС України від 01.02.2024 № 2725/7/99-00-04-02-03-07.
Щодо можливості проведення через РРО/ПРРО розрахунків з продажу товарів, які раніше були здійснені без застосування РРО/ПРРО на наступний робочий день або через інший період?
Законодавством та нормативно-правовими актами України не передбачено можливості проведення через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) розрахунків та операцій з продажу товарів, які раніше були вчинені без застосування РРО/ПРРО.
При цьому, такої можливості не передбачено і з продажу товарів, які раніше були проведенні лише через платіжний термінал (POS-термінал) без застосування РРО/ПРРО.
Якщо при продажу товарів (послуг) приймаються до оплати платіжні карти за допомогою платіжного терміналу (POS-терміналу), то відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», такі операції мають бути фіскалізовані в момент їх здійснення.
Яким чином фізособи, щодо яких внесено до ЄДР запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, можуть отримати довідки щодо доходів за період здійснення підприємницької діяльності
Підпунктом 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно з п. 1.6 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) (далі – Порядок № 1588), стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з Порядком № 1588, формується облікова справа.
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 49.1 ст. 49 визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 177.5 ст. 177 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку відповідно до п. 296.4 ст. 296 ПКУ подають податкові декларації до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Отже, підставою для надання фізичним особам – підприємцям довідок щодо отриманих доходів від здійснення ними підприємницької діяльності є подання до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкової декларації про майновий стан і доходи платниками на загальній системі оподаткування та/або декларації платника єдиного податку підприємцями на спрощеній системі оподаткування.
При цьому фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування для отримання довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи подають до контролюючого органу заяву, форма якої наведена у додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за № 839/30707.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку для отримання довідки про доходи подають заяву до контролюючого органу в довільній формі.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, щодо яких внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запис про припинення підприємницької діяльності як фізичних осіб – підприємців можуть отримати за письмовим зверненням в органі ДПС за місцем своєї податкової адреси довідки щодо доходів за період здійснення підприємницької діяльності на підставі поданої(-их) податкової(-их) декларації(-ій).
При цьому п. 1.6 розділу І Порядку № 1588 визначено, що зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884 (далі – Перелік).
Так, відповідно до п. 283 Переліку, декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них, зберігаються протягом 5 років.
Пункт 284 Переліку визначає, що декларації про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зберігаються протягом 5 років.
Облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання (п. 291 Переліку).
При цьому, відповідно до п. 1.8 розділу І Переліку строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.
У січні місцеві бюджети області отримали понад 610 млн гривень податків і зборів
Упродовж січня податкові надходження до місцевих бюджетів Тернопільщини склали 610,7 млн гривень. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун,
Серед платежів, які поповнили скарбниці територіальних громад краю, найбільше надійшло від сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Так, тергромади Тернопільщини у січні отримали 336,6 млн грн податку на доходи фізосіб, а малий бізнес сплатив 159,8 млн грн єдиного податку. Також на 44,9 млн грн місцеві бюджети поповнив земельний податок та орендна плата за землю, на 35 млн грн – податок на нерухоме майно та на 26,9 млн грн – акцизний податок.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
