A A A K K K
для людей із порушенням зору
Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПС

Дата: 06.02.2024 11:52
Кількість переглядів: 33

 

 

 

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи та сплати податкових зобов’язань

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається:

 

Граничні терміни подання   податкової декларації

Категорія платників податку

до 01 травня року, наступного за звітним*

громадяни

до 01 травня року, наступного за звітним*

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)

до 01 травня року, наступного за звітним*

фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність

протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням*

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності

не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду

резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання

до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним

фізичні особи, у яких є право на податкову знижку

 

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Важливо! Якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 ПКУ, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11  ст. 170 ПКУ такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним.

До 01 серпня 2024 року – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. 

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування). 

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». 

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

 

 

 

 

До якого контролюючого органу повинен стати на облік платник, який придбаває нерухоме майно, в тому числі в різних адміністративно-територіальних одиницях України?

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Нормами п. 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. ІІІ, п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.

Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п.141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати, зокрема, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розд. VIII Порядку № 1588 (п. 8.3 розд. VIII Порядку № 1588).

Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

Таким чином, нерезидент, який не перебуває на обліку у контролюючому органі, при настанні першої із подій, а саме, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням такого нерухомого майна.

Якщо нерезидент, який стоїть на обліку у контролюючому органі, придбаває нерухоме майно на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то він зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта нерухомого майно.

 

 

 

Чи передбачена відповідальність до ФОП – платників ЄП за неведення обліку доходів у довільній формі

Відповідно до абзаців першого-другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Тобто такі ФОП повинні вести облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 ПКУ та підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу.

Платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень (п. 110.1 ст. 110 ПКУ).

При цьому нормами ПКУ та Кодексу України про адміністративні правопорушення, не передбачено відповідальності до платників єдиного податку – ФОП за неведення або неналежне ведення обліку доходів в довільній формі (у тому числі за не відображення помісячно отриманих доходів).

Водночас п. 121.1 ст. 121 ПКУ передбачена фінансова відповідальність у разі незабезпечення ФОП зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання.

 

 

 

 

Які підстави анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним та чи передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії?

Порядок видачі та анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст.ст. 3 та 15 Закону № 481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема:

заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії;

рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію;

акта про виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії (отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами);

акта про встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;

акта про встановлення факту порушення строків звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;

акта, що засвідчує факт відмови суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;

акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб’єкта господарювання, зокрема, пальним;

рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції»;

встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії.

Чинним законодавством не передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Згідно зі ст. 18 Закону № 481 ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж та/або закінчився термін їх дії вважаються діючими.

Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

 

 

 

 

Прикидаючись податківцями, телефонні шахраї вимагають гроші в підприємців

Останнім часом у Тернополі та області значно почастішали випадки активізації телефонних аферистів. Так, відомо уже десятки випадків, коли шахраї, прикидаючись посадовими особами різних структурних підрозділів Головного управління ДПС в області (районних ДПІ), намагаються злочинним шляхом заволодіти грошовими коштами суб’єктів підприємницької діяльності.

Зловмисники телефонують підприємцям області з різних номерів телефонів, і шахрайським методом вимагають грошові кошти для залагодження так званих перевірок, надання матеріальної допомоги чи на якісь інші нагальні потреби.

Наголошуємо, що службові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області та його структурних підрозділів жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

Отож, наполегливо радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Також звертаємось до небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини про відому будь-яку інформацію по кожному вищенаведеному факту неправомірних дій стосовно суб’єктів господарської діяльності області, направлених на заплямування честі та репутації ГУ ДПС в області, негайно інформувати місцеві органи Національної поліції щодо встановлення та документування осіб, які причетні до вищезгаданих шахрайських дій.

 

 

 

 

Понад 454 млн грн сплатили на Тернопільщині на соціальні гарантії

Упродовж першого місяця року суб’єкти господарювання Тернопілля сплатили 454,4 млн грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун.

Нагадаємо, єдиний внесок є джерелом наповнення фондів соціального страхування, з яких здійснюються виплати пенсій, забезпечуються соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань. Варто мати на увазі, що несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Адже періоди роботи  зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний, а з 1 січня 2024 року це – 1562 гривень.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь