A A A K K K
для людей із порушенням зору
Кременецька міська громада
Тернопільська область, Кременецький район

Новини ОДПС

Дата: 08.02.2024 16:39
Кількість переглядів: 40

 

 

 

При внесенні змін, пов’язаних зі зміною адміністративного району (перереєстрація платника податків), субєкту господарювання необхідно перереєструвати ПРРО

Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».

Заява про внесення змін у дані про ПРРО подається при зміні даних, що вказуються у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (п. 4 розд. II Порядку № 317).

При зміні місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 11 розд. II Порядку № 317).

 

 

 

Термін повернення невикористаних коштів/електронних грошей, виданих на відрядження

Відповідно до п. 19 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148) готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України.

Пунктом 20 розд. II Положення № 148 визначено, що фізичні особи - довірені особи установ/підприємств - юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Фізичні особи – довірені особи установ/підприємств-юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.

Форма Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Абзацом першим п. 11 розд. II Інструкції № 59 передбачено, що відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.

Якщо відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає звіт про використання коштів, виданих на відрядження, і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи (абзац другий п. 11 розд. II Інструкції № 59).

Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою) (абзац п’ятий п. 11 розд. II Інструкції № 59).

При цьому, нормами законодавства не передбачено окремих строків для повернення суми коштів/електронних грошей, отриманих як аванс на відрядження або під звіт, у випадку, якщо відряджений працівник не використав частину суми такого авансу.

Тобто коли працівник отримав аванс на відрядження та не використав частину суми такого авансу, то він повинен до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).

 

 

 

 

 

Чи застосовується ЮО – платниками ЄП третьої і четвертої групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік (1,051) при обчисленні загального мінімального податкового зобов’язання за 2023 рік?

Відповідно до абзаців першого – третього п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ), їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок.

Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що МПЗ – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена обчислюється за формулою, наведеною у п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, елементом якої є нормативна грошова оцінки відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена обчислюється за формулою, наведеною у п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, елементом якої є нормативна грошова оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, на 01 січня поточного року за формулою встановленою п. 289.2 ст. 289 ПКУ.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (абзац п’ятий п. 289.2 ст. 289 ПКУ).

На вебпорталі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в розділі «Ринок та оцінка земель» 15.01.2024 розміщено інформацію «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік», в якій поінформовано про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік, який становить 1,051, а також наявна інформація щодо коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років, який, зокрема, становить: 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)) та 2022 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Враховуючи те, що при визначенні МПЗ використовується нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки або нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю, та те, що податкові зобов’язання з плати за землю відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ обчислюються платниками станом на 01.01.2024 на поточний 2024 рік, а загальне МПЗ визначається за 2023 рік, то при здійсненні розрахунку загального МПЗ за податковий (звітний) 2023 рік платники єдиного податку використовують коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік, який становить 1,0. Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки та нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по області залишилась, такою, як використовувалася при визначенні загального МПЗ за 2022 рік.

Коефіцієнт 1,051 буде застосовуватися при здійсненні розрахунку загального МПЗ за податковий (звітний) 2024 рік.

При цьому для отримання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (з урахуванням коефіцієнтів індексації) необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

 

 

 

 

Чи підлягає поверненню спадкоємцю сума грошового зобов’язання, надміру сплачена ФОП, яка померла?

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до, зокрема, ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

При наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Слід зауважити, що абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

Крім того, п. 102.9 ст. 102 ПКУ, який діяв до 31.07.2023 (включно), визначено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) подається копія свідоцтва про смерть фізичної особи (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями).

Абзацом першим п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 передбачено що підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Таким чином, у разі смерті фізичної особи – підприємця спадкоємець має право звернутись до контролюючого органу із заявою щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов’язання протягом 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченої суми, включаючи зупинення перебігу такого строку на період з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), за умови надання відповідних документів, підтверджуючих перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла.

 

 

 

Тернопільський бізнес сплатив до держскарбниці понад 256 млн грн ПДВ

Упродовж січня цього року субєкти підприємництва Тернопільщини сплатили до державного бюджету 256,3 млн грн податку на додану вартість. Це на 69 млн грн або на 37% більше, ніж за січень 2023 року. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПРС у Тернопільській області Руслан Цвігун.

ГУ ДПС у Тернопільській області висловлює вдячність усім платникам, які упродовж непростого для усієї країни, й бізнесу зокрема, періоду вчасно та у повному обсязі сплачують податки та збори.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь