Новини ОДПС
До якого контролюючого органу мають право звернутися фізособи (громадяни) для звірки даних щодо плати за землю
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.
Термін подання платниками єдиного податку першої і другої груп декларації платника єдиного податку та строки сплати податку
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Згідно з п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс., обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п.п. 49.18.2 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (для платників податків на доходи фізичних осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Пунктом 295.1 ст. 295 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Сплата єдиного податку платниками, зокрема, першої та другої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).
Чи може керівник юрособи надати право підпису податкової звітності в електронному вигляді фізособі, яка на підставі договору здійснює ведення бухгалтерського обліку та не є працівником такої юрособи
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. При веденні бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557) визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
Якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема:
перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;
перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Разом з тим, керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 557 (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557).
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 557).
Чи надсилається платнику рішення про автоматичне врахування таблиці даних платника податку?
Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 5 до Порядку.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Згідно з п.16 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Відповідно до п. 17 Порядку у рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Згідно з п. 18 Порядку Таблиця враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
така таблиця подається платниками податку – сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій Таблиці зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);
зазначена Таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому п. 3 Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм х 1,4, та в такій Таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Єдиному реєстрі податкових накладних, становить більше 25 відс. загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.
Пунктом 19 Порядку визначено, що комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування Таблиці (додаток 7), врахованої відповідно до пп. 16 та/або 18 Порядку, що надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі, з дотриманням вимог ПКУ, Законів України № 851 та № 2155.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 № 557 (далі – Наказ № 557).
Відповідно до п. 2 Наказу № 557 друга квитанція – електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами електронної ідентифікації, обробки, перевірки обов’язкових реквізитів електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа. Тобто при автоматичному врахуванні Таблиці інформація про це буде зазначена в електронному повідомленні та відображена у другій квитанції.
Таким чином, при неврахуванні Таблиці платнику податку в електронний кабінет надсилається рішення засобами електронного зв’язку в електронній формі, з дотриманням вимог ПКУ, Законів України № 851 та № 2155, а інформація про автоматичне врахування Таблиці зазначається у другій квитанції.
У січні бізнесу Тернопільщини відшкодовано 119 млн грн податку на додану вартість
Упродовж першого місяця цього року суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам Тернопільщини з державного бюджету відшкодовано грошовими коштами з урахуванням перехідних залишків минулих періодів 119 млн грн податку на додану вартість.
Загалом у січні про відшкодування податку на додану вартість повідомив 91 суб’єкт господарювання краю. Заявлена платниками до повернення сума склала 139 млн гривень.
За результатами проведених перевірок податковими органами області за місяць упереджено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на 7 млн гривень.
На початок лютого загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становив 209 млн гривень, оскільки 193 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами податкового законодавства, а 16 млн грн – у судовому та адміністративному розгляді.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
