Новини ОДПС
Коли вперше подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за новою формою з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.11.2023 № 1935
Для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи відповідно до вимог п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники подають не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи;
звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи;
відомості про наявність земельних ділянок, які є невід’ємною частиною податкової декларації;
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.11.2023 № 1935 «Про внесення змін до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.11.2023 за № 2024/41080 (далі – Наказ № 1935), внесено зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника, подання якого є обов’язковим при набутті або підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Наказ № 1935 набирає чинності з дня його офіційного опублікування – 05.01.2024.
Згідно із загальним правилом, визначеним ПКУ, до визначення нових форм декларацій (розрахунків) діють чинні форми декларацій (розрахунків).
Водночас враховуючи вимоги п. 46.6 ст. 46 ПКУ, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника (далі – Розрахунок) – це інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб’єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків, тому нова форма такого Розрахунку, діюча відповідно до Наказу № 1935, є чинною у 2024 році.
Державна податкова служба рекомендує платникам єдиного податку четвертої групи подати до 20 лютого 2024 року Розрахунок по новій формі звітності, а платникам, які вже подали Розрахунок, надати новий звітний Розрахунок.
Нагадуємо, що четверту групу можуть обрати сільськогосподарські товаровиробники, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника по новій формі звітності надають можливість платнику скоригувати загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника під кредитні резерви, що, в свою чергу, вплине на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва та на можливість залишення платника на спрощеній системі оподаткування.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Повідомлення та нагадування/До уваги cільськогосподарських товаровиробників, які планують набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік! (опубліковано 09.02.2024) (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/754478.html).
Крім того, на вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено Розрахунок (в редакції Наказу № 1935) за ідентифікатором форми J0303310.
Особливості відображення у звітності з ПДВ податкового повідомлення-рішення
Державна податкова служба України з метою забезпечення єдиного механізму (підходу) відображення у податковій декларації з ПДВ суми, визначеної у податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР) за формою «В4», сформованому за результатами проведення контролюючим органом перевірки, інформує про окремі особливості заповнення такої декларації.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, зокрема, у випадку, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення від'ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПКУ. Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.
Суму, визначену у ППР за формою «В4», зокрема, суму зменшення від'ємного значення ПДВ, узгоджену за результатами перевірки контролюючого органу, необхідно відображати у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного та судового оскарження відповідно до статті 56 ПКУ, а саме:
день закінчення процедури адміністративного оскарження (за умови, що не подано позовну заяву (позов) до суду);
або
день набрання судовим рішенням законної сили (незалежно від того, чи здійснюється (або буде здійснюватися) подальше оскарження ППР у судовому органі касаційної інстанції, чи ні).
Одночасно з цим у такій податковій декларації з ПДВ необхідно заповнити дані відповідної таблиці, а саме: дату ППР, номер ППР та суму (грн.), визначену у ППР, із знаком «-».
Водночас до дня узгодження ППР, сума, визначена у такій ППР, не підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ.
Більш детально про правила оскарження рішень контролюючих органів та відображення ППР – у прикладах у листі ДПС України від 13.02.2024 №3770/7/99-00-21-03-02-07 https://tax.gov.ua/data/files/389760.pdf
Поворотна допомога без повернення: підстави для оподаткування ПДФО
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ), згідно з п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (далі – ЦКУ).
Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно зі ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
При цьому в законодавстві визначаються поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов’язання» (ст.ст. 530, 631 ЦКУ).
Так, відповідно до ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 631 ЦКУ визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.
Таким чином, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору позики, протягом його строку дії, тобто часу, упродовж якого боржник повинен виконати обов’язок щодо повернення отриманої допомоги, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається:
сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (далі – Декларація) (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
основна сума боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у Декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (абзац перший п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
При цьому позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).
За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦКУ).
Так, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята ст. 261 ЦКУ).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252 – 255 ЦКУ.
Враховуючи викладене, якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 або п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ при спливі строку позовної давності.
Водночас кожен конкретний випадок виникнення податкових відносин потребує детального аналізу документів та матеріалів, які стосуються даної справи.
Чи подавати додаток «КІК» до декларації про майновий стан та доходи, якщо дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що пунктом 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено особливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК). Так, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ. Зазначена частина прибутку КІК включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39 прим. 2 ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
В той же час, норми п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
Так, незалежно від виконання умов, передбачених п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи, у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов, зокрема, загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.
Згідно з приміткою 8 до Декларації рядок 10.14 «Частина прибутку контрольованої іноземної компанії (додаток(и) КІК)» розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації заповнюється відповідно до п.п. 170.13, 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та проставляється кількість поданих додатків КІК за їх наявності.
Відповідно до п. 9 розд. ІV Інструкції Додатку КІК до Декларації «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» зазначаються дані платниками податку - резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо КІК.
Додаток КІК заповнюється окремо по кожній КІК. Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті з прибутку КІК, розраховуються відповідно до положень ст. 39 прим. 2 розд. II ПКУ та п.п. 170.13, 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. IV ПКУ.
Таким чином, при звільненні від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог, визначених п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК, але Додаток КІК до Декларації підлягає заповненню із зазначенням інформації про нерезидента та фінансових показників у рядках 01-06, в яких проставляється нуль.
Майже 12 тисяч програмних та понад 4,5 тисячі класичних касових апаратів зареєстрували підприємці Тернопільщини
Станом на початок лютого на території Тернопільської області платниками податків зареєстровано 16249 реєстраторів розрахункових операцій. З них класичних касових апаратів зареєстровано 4528 у 3203 суб’єктів господарювання, з яких 417 юридичних осіб та 2786 фізичних осіб. У січні цього року платниками податків зареєстровано 74 РРО та скасовано –91.
Більшість представників бізнесу обирає для роботи зручні програмні РРО. Так, на території області станом на початок лютого їх зареєстровано 11721 у 8524 суб’єктів господарювання. У тому числі ПРРО юридичних осіб – 228, ПРРО фізичних осіб – 8296. У січні платниками податків зареєстровано 350 ПРРО та скасовано 229.
Принагідно нагадуємо, що згідно із Законом України №1017-ІХ від 01.12.2020 року, застосування РРО чи ПРРО при готівкових розрахунках з покупцями стало обов’язковим для усіх суб’єктів господарювання, окрім спрощенців першої групи, з 1 січня 2022 року. А в рамках дії Закону України №3219 від 30.06.2023 року з 1 жовтня 2023 року відновлено застосування штрафних санкцій за порушення представниками бізнесу використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Просимо представників бізнесу бути відповідальними перед державою та покупцями товарів/користувачами послуг, проводити усі готівкові розрахунки через РРО/ПРРО та видавати фіскальний чек.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
