Новини ОДПС
Діяльність у сфері торгівлі валютними цінностями в готівковій формі: нюанси від ДПС
Починаючи з січня 2023 року, для фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (обмін валют), встановлено обов’язок зі сплати фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на 01 число поточного місяця, ведення якого здійснюється Національним банком України.
Так, відповідно до п. 137.11 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягають сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п. п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 Кодексу платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 Кодексу.
Для цілей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі під пунктом обміну іноземної валюти розуміється структурний/відокремлений підрозділ, що відкривається платником податку, який згідно із Законом України «Про валюту і валютні операції» має право здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, з метою здійснення торгівлі іноземною валютою у готівковій формі.
Підпунктом 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 Кодексу встановлено, що авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на вебсайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;
б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших, крім передбачених підпунктом «а» цього підпункту, населених пунктах або за межами населених пунктів.
Таким чином, для розрахунку щомісячних авансових внесків із податку на прибуток підприємств у 2024 році мають використовуватись статистичні дані щодо чисельності населення в населених пунктах, у яких розташовано пункти обміну іноземної валюти, станом на 01 січня 2023 року.
Такі статистичні дані мають бути розміщені на вебсайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики та використовуватись станом на 01 січня року, що передує поточному року.
Однак формування статистичної інформації про чисельність населення (за оцінкою), починаючи з 01.01.2023, призупинено.
У зв’язку із зазначеним ДПС звернулась до Державної служби статистики України (далі ‒ Держстат) із проханням надати інформацію про джерело отримання платниками податку на прибуток підприємств та контролюючими органами статистичної інформації щодо чисельності населення у населених пунктах станом на 01.01.2023, яку слід використовувати для визначення розміру авансових внесків із податку на прибуток підприємств.
У листі до ДПС Держстат повідомив таке. Згідно із Законом України «Про офіційну статистику» органи державної статистики здійснюють виробництво та поширення офіційної державної статистичної інформації (далі – статистична інформація) відповідно до статистичної методології та згідно з переліком робіт, періодичністю, в розрізі та в терміни, що передбачені планом державних статистичних спостережень (далі – план) на відповідний рік.
Відповідно до плану та Методологічних положень державного статистичного спостереження «Чисельність та природний рух населення», затверджених наказом Держстату від 31.05.2022 № 126 (доступні за посиланням: https://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2022/126/126_2022.pdf), статистична інформація про чисельність населення формується, зокрема, на основі адміністративних даних територіальних органів Міністерства юстиції України у частині державної реєстрації народження та смерті, а також органів реєстрації щодо зміни місця проживання.
Враховуючи ситуацію, що склалася у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно з положеннями Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану», отримання територіальними органами Держстату відповідних адміністративних даних у повному обсязі на сьогодні неможливе.
З огляду на це формування статистичної інформації про чисельність населення (за оцінкою), починаючи з даних станом на 01.01.2023, призупинено.
Органи державної статистики поновлять оприлюднення статистичної інформації щодо чисельності населення (за оцінкою) після завершення встановленого Законом терміну для подання статистичної та фінансової звітності. Відповідне оголошення для користувачів оприлюднено на офіційному вебсайті Держстату (www.ukrstat.gov.ua) за посиланням: https://www.ukrstat.gov.ua/Noviny/new2022/zmist/news/koristuvachi.png.
Водночас зазначаємо, що в електронній формі остання, підготовлена Держстатом згідно з планом, статистична інформація щодо чисельності наявного населення (за оцінкою) по Україні загалом, регіонах, районах, території територіальних громад і населених пунктах, зокрема, станом на 01.01.2022 розміщена на офіційному вебсайті Держстату в розділі «Статистична інформація»/«Формат відкритих даних»/«Населення та міграція»/«Чисельність наявного населення (за оцінкою) по регіонах, районах, територіальних громадах та населених пунктах».
Про це йдеться у листі ДПС України від 04.03.2024 №5923/7/99-00-21-02-02-07.
Щодо належного адміністрування єдиного податку четвертої групи
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Державна податкова служба України з метою належного адміністрування єдиного податку четвертої групи та забезпечення податкового контролю цього податку повідомила, листом від 06.03.2024 №6244/7/99-00-04-03-03-07 таке.
Відповідно до підпункту 14.1.1142 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі — підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 381.1.4 пункту 381. 1 ст. 381 ПКУ).
Пунктом 2971.5 статті 2971 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичних осіб, різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових
відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);
рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);
20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Зокрема, відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПКУ надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Крім того, Міністерством фінансів України наказом від 08.12.2021 №647 затверджено зміни до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі – Порядок).
Зокрема, Порядком надано чіткі визначення надміру зарахованих та помилково сплачених коштів:
надміру зараховані кошти – сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов’язання;
помилково зараховані кошти – кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеному в абзаці третьому пункту 1 Порядку, та/або до невідповідного бюджету.
Поняття «помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів» у контексті МПЗ визначаються за загальними нормами податкового законодавства.
Відповідно до пункту 295.9 статті 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи щороку станом на 01 січня самостійно обчислюють та сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, зокрема за IV квартал 2022 року – у січні 2023 року.
ДПС України звернулася листом до Міністерства фінансів України про надання роз’яснення щодо врахування сум сплачених податків і зборів у IV кварталі 2022 року в рахунок майбутніх нарахувань у І кварталі 2023 року при обчисленні МПЗ за 2023 рік.
Міністерство фінансів України листом від 15.02.2024 року №11230-09-62/4712 повідомило, що погоджується з позицією ДПС України, що у разі сплати єдиного податку четвертої групи в IV кварталі 2022 року за IV квартал 2022 року, то такі суми не враховуються при визначенні МПЗ за 2022 рік та повинні враховуватись при визначенні МПЗ за 2023 рік.
На обороноздатність країни жителі Тернопільщини сплатили 77,7 млн гривень
Упродовж січня-лютого цього року до бюджету від платників області надійшло 77,7 млн грн військового збору. Надходження перевищили показник січня-лютого 2023 року на 10 відсотків, або ж на 6,8 млн гривень.
Нагадаємо, що військовий збір запроваджено в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії. Ставка цього платежу становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
