Новини ОДПС
Випадки, коли дохід фізособи від продажу інвестиційного активу не підлягає оподаткуванню ПДФО
Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2024 році складає 4240,00 грн на місяць (3028,00 грн х 1,4);
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Нюанси оподаткування транспортним податком легкового автомобіля
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку (далі – Податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.
Нормами ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування Податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на офіційному вебпорталі розміщується перелік легкових автомобілів (далі – Перелік), з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Основним показником, на основі якого складається Перелік, є середньоринкова вартість автомобіля.
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою КМУ від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).
Враховуючи зазначене, легковий автомобіль, який включений до Переліку та щодо нього в колонці «Рік випуску (включно)» Переліку зазначено «до 1 року», однак з року випуску (виготовлення) пройшло вже більше 1 року, є об’єктом оподаткування транспортним податком. При цьому, датою, яку слід враховувати для обчислення суми транспортного податку, вважається дата випуску (виготовлення) транспортного засобу (день, місяць, рік) згідно з реєстраційними і технічними документами на транспортний засіб. Для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, – 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Щодо включення до витрат ФОП на загальній системі оподаткування суми нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності найманого працівника
Згідно з ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Підставою для призначення, зокрема, допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності (п. 1 частини першої ст. 23 Закону № 1105).
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у п. 1 (тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві) і п. 7 (перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України) частини першої ст. 15 Закону № 1105, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга ст. 15 Закону № 1105).
Відносини, що виникають у сфері оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців, регулюються ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Так, до витрат такої особи відносяться, зокрема, витрати на оплату праці (як основну, так і додаткову) фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, а також інші заохочувальні, компенсаційні та обов’язкові виплати працівникам (в тому числі оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця) згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261).
Згідно з п. 6 розд. ІІ Порядку № 261 в графі 7 «витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах/за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру» Типової форми відображається сума витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах, або за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру.
Враховуючи викладене, до витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності найманого працівника (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця) та відображається у гр. 7 Типової форми.
Під час «гарячої лінії» у ДПС в області говорили про ПДВ у дні карантину та війни
Днями в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Віктор Саванець під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо актуальних питань податку на додану вартість у дні карантину та війни.
Під час «гарячої лінії» платників, зокрема, цікавило питання, чи переривається термін, встановлений Податковим кодексом України для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Посадовець зазначив, що при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перебіг строків для формування податкового кредиту переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Також додзвонювачів цікавило, як складається податкова накладна при безоплатному постачанні товарів/послуг. Віктор Саванець роз’яснив, що при безоплатному постачанні товарів/послуг складаються дві податкові накладні: одна на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, інша – на суму, розраховану, виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
Крім того, платників найбільше цікавили питання щодо застосування штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних. Податківець поінформував, що ДПС України листом від 1 лютого 2024 року №2725/7/99-00-04-02-04-07 надало роз’яснення щодо застосування до платників податків штрафних санкцій при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням строків, визначених Податковим кодексом України, граничні строки реєстрації яких припали на період дії карантину та/або воєнного стану. Податківець повідомив, якщо порушення вчинене:
у період з 01.03.2020 до 27.05.2022 – штрафні санкції не застосовуються (пункт 521 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
у період з 27.05.2022 до 01.08.2023 – штрафні санкції застосовуються (пункт 1201.1 статті 1201 ПКУ, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, абзац вісімнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
з 01.08.2023 – штрафні санкції застосовуються (пункт 1201.1 статті 1201 ПКУ, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, застосовуються при порушенні платником податку, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН із датою складання, починаючи з 16.01.2023.
Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали вичерпні відповіді та роз’яснення згідно з нормами чинного законодавства.
Понад 19 тисяч адмінпослуг отримали платники податків Тернопільщини з початку року
У січні-лютому 2024 року фахівцями структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області надано 19456 адміністративних послуг, що на 4365 послуг більше, ніж за аналогічний період 2023 року. У тому числі ДПІ та управлінням податкових сервісів за два місяці цього року надано 13713 адмінпослуг. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року на 2772 збільшилася кількість наданих послуг.
У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займають послуги з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, які були надані 7506 фізичним особам (38,6%), надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, яка була надана 4524 фізичним особам (23,2%), витягів з реєстру платників єдиного податку – 1455 (7,5%), реєстрації платників єдиного податку – 1011 (5,2%).
Окрім того, з 01.02.2024 розширено перелік адміністративних послуг, а саме додано наступні:
внесення змін до відомостей, що містяться у реєстрі платників (за лютий надано послугу 1188 платникам податків, що складає 6,1% у загальній кількості);
відмова від застосування спрощеної системи оподаткування (за лютий надано послугу 470 платникам податків, що складає 2,4% у загальній кількості).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
